Сорти квасолі: яку квасолю краще вирощувати?

«Які цікаві сорти квасолі посіяти?» – так міркує господиня на початку сезону, зайшовши до магазину насіння. А на полицях красується й червона квасоля, і біла, і строката, і різнобарвна стручкова… Від такої різноманітності просто голова йде обертом! Тим більше, що дрібна біла добре розварюється, червона смакує у борщі, а велика ряба та стручкова найкраще підходить для консервації.
Квасоля – це чудовий білковий продукт, який зберігається кілька років. Тож давайте вияснимо, які ж сорти квасолі найбільш популярні?

Сорти квасолі зазвичай поділяють на:

• лущильні – в їжу вживають лише насіння;
• універсальні (напівцукрові) – в їжу вживають стручки та насіння;
• спаржеві – у яких їдять тільки недостиглі стручки, а зрілі насінини дрібні та в їжу їх не вживають.

Біла і червона квасоля на борщ

Лущильна квасоля – найпоширеніша, її ще називають звичайною та найчастіше вирощують на городі. Збирають її зазвичай, коли посохне вся рослина – в кінці серпня одночасно із викопуванням картоплі. Часто у такої квасолі стулки розтріскуються й насіння висипається. Середній термін визрівання – 90 днів.

Найбільш популярні сорти звичайної квасолі цінують за смак, тонку шкірку, яка легко розварюється, й високий вміст білка. Ці сорти стійкі до посухи та осипання. За високий вміст білка (до 26%) та раннє дозрівання відзначу сорти харківської селекції «Зіронька» (рожева), «Первомайська» та «Докучаєвська» (білі «бомбочки»). Раджу посадити також кущову «Грибівську 92», «Золотисту», «Подільську кущову», «Харківську штамбову», «Рубін», «Мрію господині».

Напівцукрова квасоля

Це універсальна квасоля: спершу смакують її стручки, а пізніше насіння. Такі сорти добрі тим, що ближче до кінця літа на стеблі одночасно визрівають квасолини, а на верхівці залишаться молочні стручки, які можна заморозити.

Зовні напівспаржеві сорти квасолі більше подібні до лущильних – стручки завдовжки 10–12 см із 5–6 квасолинами всередині, але серед них багато і в’юнких декоративних різновидів. У стадії молочної стиглості на стручках не відчувається плівка, хоча згодом вони стають жорсткими та неїстівними. Багато напівцукрових сортів мають строкате забарвлення – білі квасолини із рожевими чи червоними цятками.

Відомі високоврожайні сорти універсальної квасолі: «Фантазія», «Антошка», «Рант», «Секунда», «Індіана», які стійкі до поширених хвороб.

Квасоля стручкова (спаржева)

Квасолю, яку їдять разом зі стручками у стадії молочної стиглості, називають спаржевою. Відомі сорти зеленого, жовтого, фіолетового кольору. Також існують кущові різновиди – до півметра заввишки та в’юнкі сорти – до 5–7 м. Стручки можна вживати в їжу через два тижні після цвітіння.

У наших широтах сорти стручкової квасолі зазвичай із короткими стручками у 10–20 см, в яких достигають до 8 насінин. Самі ж квасолини мають різноманітне забарвлення, можуть бути строкатими.

Серед кращих сортів спаржевої квасолі виділяють такі: біла квасоля «Оленячий король», жовті «Пантера» та «Масляний король», зелена «Журавушка», червона «Пурпурова королева». А в’юнкий сорт «Ад рем» з насінням рожевого кольору у стравах пахне грибами, так само як і коричнево-чорна високоросла квасоля «Акіто».

У теплих країнах вирощують різновид квасолі – квасоль вігна. Її стручки дійсно велетенські – до 1 м! Усередині стручка кілька десятків дрібних і м’яких насінин, а самі стулки без жорсткої плівки. Якщо хочете спробувати виростити цього екзота у себе на городі, пошукайте насіння сортів «Ярдлонг бінс» та «Спагетті». Стручки квасолі вігна дуже ніжні на смак, бувають зеленого, червоного, фіолетового та жовтого кольорів. Цю квасолю можна також їсти сирою.

Вирощуючи квасолю, попіклуйтесь про правильну агротехніку вирощування. Так, в’юнкі сорти потребують опори та дають тінь до 2 метрів. Кущова квасоля не має таких розмірів, але вразливіша до хвороб і шкідників. Низькорослу кущову квасолю можна вирощувати поміж картоплею та іншою городиною, щоб збагатити ґрунт азотом, а поміж кукурудзою посіяти в’юнкі сорти. Якщо у вас раніше не було досвіду у вирощуванні квасолі – спробуйте підібрати сорт під свою ділянку та смак, і тоді корисна городня культура обов’язково віддячить вам щедрим урожаєм!