Усе про виноград

Багаторічна ліана чагарникового типу — виноград культурний — віддає перевагу теплому клімату із середньодобовою температурою 20–30°С тепла. За сприятливих умов рослина виростає завдовжки до 40 метрів, а тривалість плодоношення становить понад 100 років. У культурного різновиду не виявлено дикого попередника. Сучасна рослина має живучість, яка не властива іншим видам. На одній ліані розташовані квітки обох статей, а запилюється виноград і вітром, і комахами, і самостійно. Квітам на окремих екземплярах навіть не обов’язково повністю розкриватися — пилок потрапляє на маточку при закритому бутоні. Також відзначені всілякі способи розмноження: насінням, живцями, відводками, кореневою порослю, щепленням.

Плоди винограду — соковиті м’ясисті ягоди, зібрані в різні за розміром, формою, пухкістю грона. Усередині більшості видів міститься насіння — 1–4 кісточки. Безнасінні плоди відрізняються меншим розміром. Забарвлення ягід змінюється від блідо зеленого кольору до насичено чорного.

Вирощувати на своїй ділянці культурні сорти винограду під силу навіть недосвідченому виноградарю. Рослина добре приживається й родить на всій території України. Достатньо виконувати рекомендації агрономів компанії «Аптека садівника» щодо догляду за культурою, щоби щорічно поповнювати раціон смачною й корисною ягодою.

Сорти винограду

Винограду присвячена окрема наука — ампелографія. Уперше дисципліна згадується в літописах 1661 року. Специфіка — класифікація сортів винограду з наукової та споживчої сторони. Створено каталог, де описано всі сорти винограду, відомі на цей час (понад 8 тисяч). Інформація розподіляється за територією вирощування, вимогам обробки, господарського значення. Завдяки цьому зручно підбирати відповідний сорт як досвідченому садівникові, так і новачкові виноградарю.

В Україні вирощують винні та столові виноградні сорти для промислового виробництва та особистого споживання. Столові різновиди бувають із кісточкою й без (кишмиш). Дозрівання ягід відбувається в ранні, пізні та середні терміни.

Кращі сорти винограду — районовані рослини, створені спеціально для вирощування в Україні.

●      «Писанка», «Аркадія», «Софія», «Гордій» — раннього терміну дозрівання;

●      «Одеський сувенір», «Заграва», «Водограй» — середні сорти, приживаються у всіх областях країни.

До винних різновидів належать сорти: «Мускат Одеський», «Лівадійський Чорний», «Голубок», «Рубін Голодриги», «Буковинка».

Як посадити й виростити рослину

Розмножують виноград здебільшого вегетативно заготовленими живцями й кореневими відводками. На території України посадка винограду восени допускається тільки в південних і центральних областях. Захід проводять за 1,5–2 місяці до настання стійких холодів.

На одній ділянці можна виростити кілька сортів і різновидів культури. Навіть розташовані поруч рослини не переймають сусідських ознак. Результат можливого перезапилення буде помітний тільки при розмноженні кісточкою.

Вирощування винограду з насіння

Заплідненого насіння у виноградині буває до 4 штук. Незапліднені ягоди значно менші за розміром (процес горошіння), але зберігають солодкий смак і притаманне сорту забарвлення. Насінням вирощують культуру для селекції. Рослина не повторює багатьох материнських характеристик, у плодоношення вступає на 5–7 рік.

Кращий посівний матеріал — здобуте зі зрілих ягід свіже насіння. Спочатку проводиться процедура стратифікації: закутане у вологу тканину насіння поміщають у холодильник, у відділення з температурою 0–4°C. Необхідно регулярно промивати кісточки проточною водою. Через 2 місяці насіння поміщають у змочену грудку вати, де відбувається розтріскування їхньої оболонки й поява паростків. Проклюнуте насіння висаджують у горщики в кімнаті або в підготовлений ґрунт у теплиці. Забезпечуючи стандартний догляд (прополювання, розпушування ґрунту, добриво молодих рослин, боротьба із хворобами та шкідниками), саджанці винограду ростять до висоти в 50 см і товщини стовбура 5 мм, тоді допускається висаджування паростків на постійне місце.

Способи вегетативного розмноження

Вирощування саджанця з привою — захід, який може освоїти початківець садівник. Матеріал для живців можна заготовити окремо або використовувати відходи лози після осінньої обрізки. Хоча для посадки достатньо гілки із двома бруньками, нарізати живці краще з 4–6 бруньками. Краще підходить середня частина однорічного відростка товщиною не менше за 5 мм, якщо довжина ліани за рік збільшилася понад 1,5 метрів. Перевіряють придатність лози обережним згинанням обраної ділянки. Якщо чутно характерне потріскування — матеріал хорошої якості. Заготовлені живці вимочують у чистій воді 12 годин, потім упаковують у целофан, залишаючи відкритою тільки верхню частину. Майбутні саджанці зберігають у холодильнику або погребі за температури -–2°С тепла. Необхідно раз на місяць перевіряти збереження заготовок. Якщо з’явилася цвіль, живці споліскують у воді. Підсохлі гілки знову замочують.

Наприкінці лютого живці винограду дістають, замочують на добу в живильному розчині хелатного добрива «Авангард Виноград». Внизу заготівлі гострим ножем прокреслюють неглибокі канавки завдовжки 1–2 см, щоби швидше виросло коріння. Гілки ставлять у воду, покриваючи нижню частину на 5–10 см. Воду рекомендується регулярно міняти. Коли довжина корінців досягне 3 см, паростки бажано висадити в пластикову пляшку з обрізаною верхньою звуженою частиною. Над поверхнею субстрату або тирси необхідно залишити 1 бруньку. Коли виростуть листочки на привої, проводиться посадка винограду у відкритий ґрунт.

Щоби висадити готовий саджанець на постійне місце, відповідну ділянку готують з осені. Обов’язкові перекопування і внесення компосту (перегною) — на квадратний метр потрібне 1 відро органічного добрива. Щоби ліана вільно розросталася, садять виноградний кущ біля опори (стіна будинку, огорожа) або споруджують шпалеру. Не допускається стікання на виноград потоку дощової води, інакше рослина загине. Розташування ґрунтових вод не бажано ближче за 1,5 метрів.

Проводиться посадка винограду навесні в підготовлену з осені яму форматом 70х70х100 см, де велика величина відповідає глибині. Нижню частину заповнюють удобреним ґрунтом. Потрібне піднесення з кам’яної гальки, якщо трапляється підтоплення навесні. Звільнений від пластикової упаковки саджанець розташовують у ямі вертикально, обережно засипають землею, намагаючись не пошкодити ніжне молоде коріння. Ґрунт утрамбовують, залишаючи до краю ями 5–10 см. Поглиблення затримує воду від розтікання під час поливання.

Догляд за виноградним кущем

Щоби рослина росла й нормально розвивалася, необхідно правильно організувати догляд за виноградом. Агротехнічні заходи полягають у:

●      своєчасному розпушуванні ґрунту;

●      видаленні бур’янистої рослинності;

●      мульчуванні міжрядь;

●      своєчасному й достатньому поливі виноградника;

●      знищенні шкідливих комах;

●      регулярній профілактиці властивих хвороб;

●      правильному формуванні крони.

Обов’язкове позакореневе підживлення винограду навесні препаратом «Авангард Виноград», до складу якого входить комплекс мікроелементів у доступній хелатній формі. Уже через 5–6 годин після обприскування по зеленому листу корисні речовини надходять у клітини рослини.

Щеплення винограду дозволяє закріпити кілька сортів на одному кущі, якщо на ділянці недостатньо місця для вирощування повноцінних сортових рослин.

Цвітіння виноградника обмежено 6–14 весняними днями. Похмура погода може перешкодити заплідненню. Штучна допомога запиленню допомагає збільшити урожай смачних ягід на 20–30 %. Виноградини виростають більшими за розміром. Процедуру проводять вранці, коли висихає роса. Найпростіший прийом — обрізка листя навколо суцвіття й регулярне посмикування дроту шпалери. Корисно удобрити рослину в цей період комплексом мікроелементів «Авангард Виноград».

Правильна обрізка винограду

Підвищує врожайність виноградника правильне формування плодових кущів. 1–3 найбільш розвинені батоги розподіляють і підв’язують до шпалери. Урожай дозріває на однорічній лозі, тому намагаються видалити відростки другого і третього порядку, що роблять крону більш густою. Батоги, що відростають від землі, зазвичай зберігають, забезпечуючи заміну старим. Обрізка винограду навесні допомагає порівняти навантаження куща плодами з товщиною лози. За правилами на кожен мм діаметра однорічного приросту рекомендується залишити в середньому 1,1 бруньки. Якщо перетин гілки 12 мм, залишають 13 очок. Також навесні обрізають зовнішні кореневі пагони. Корінь дорослої рослини оголюють на 15–20 см і видаляють усі бічні відростки, що відходять від ділянки.

Обрізка винограду влітку дозволяє видалити пошкоджені морозом, хворобами гілки. Це ідеальний час для санітарних процедур. Оптимальна форма — розкрите «віяло». Розташування пагонів не заважає повноцінному сонячному освітленню рослини, поліпшенню якості й кількості врожаю. Обов’язкова обрізка винограду восени передбачає укорочення лози, підтримуючи загальну висоту куща на рівні 1,5 метрів. Також необхідно вирізати зелені батоги, що не визріли, бо вони замерзнуть взимку. Якщо більшість гілок тонкі, кущ продукував занадто великий для нього урожай.

Обробка винограду від шкідників і хвороб

Виноградні рослини уражаються грибковими, бактеріальними, вірусними захворюваннями, при поширенні яких можна повністю втратити урожай плодів. Ігнорування проблеми, рано чи пізно проведене профілактичне обприскування винограду навесні сприяє швидкому поширенню захворювання по своєму й сусідніх ділянках. Легкі спори грибів розносяться вітром по всій окрузі.

Розвиток винограду підрозділяється на кілька періодів, упродовж яких необхідно обробляти посадки від шкідників і захворювань одночасно:

●      період прокидання рослини після зимової сплячки;

●      час від розпускання бруньок до цвітіння винограду;

●      сезон формування ягід;

●      дозрівання врожаю;

●      обов’язкова обробка винограду восени після збирання врожаю.

Кращий ефект відзначається після застосування інсектицидів і фунгіцидів українського виробництва, які рекомендується чергувати:

●      «Захват Ойл» із додаванням фунгіциду «Гарт»;

●      «Антиколорад Макс» плюс «Захисник»;

●      інсектицид «Фас» + «Цілитель»;

●      «Антигусінь» спільно з препаратом «Самшит»;

●      «Антикліщ» і «Страж»;

●      «Колібріс» плюс «Інферно».

Обробки можна поєднувати з позакореневим внесенням добрива. Тільки застосуванням комплексних прийомів можна досягнути високої врожайності культури.

Збирання врожаю

Збирання врожаю проводиться при повній стиглості ягід. Зібраний недозрілим виноград не дозріває при зберіганні, втрачаючи в смакових характеристиках, якості заготовок, часу збереження. Швидше зріють плоди, добре освітлені сонцем.

Зрілість винограду визначають за сукупністю візуальних ознак:

●      ягоди припиняють збільшуватися в діаметрі, стають м’якими, блискучими;

●      встановлюється забарвлення, відповідно до характеристики сорту;

●      кісточки набувають коричневого відтінку;

●      гребінь, що з’єднує гроно з лозою, дерев’яніє;

●      відзначається характерний смак у ягід у нижній частині грона.

Якщо садівник знає, який сорт вирощує, варто орієнтуватися по сортовому опису стиглих плодів.

Збирають виноград у суху безвітряну погоду. Бажано зберегти восковий наліт на ягодах, щоби сировина довше зберігалася. Грона зрізають секатором або ножицями з тупими кінцями. Не можна упускати або здавлювати плоди — пошкоджені виноградини, стікаючи соком, втрачають товарний вигляд, сприяють загниванню здорових ягід навколо. Якщо зустрічаються підгнилі або запліснявілі екземпляри, їх зрізають ножицями. Не варто обривати ягоди руками. Треба акуратно складати грона в пластикові або емальовані відра, дерев’яні ящики, намагаючись розташувати гроно держаком вгору. Максимальний обсяг упаковки становить 10–12 кг. Тару після вивантаження чергової порції врожаю рекомендується вимити содовим розчином і сполоснути чистою водою. Середня врожайність становить близько 50 кг із дорослого куща.

Виноград їдять у сирому вигляді, сушать (родзинки) для тривалого зберігання, заготовляють на зиму смачну консервацію (компоти, варення, сік), за допомогою бродіння виготовляють вино.