Смородина (порічка)

Смородина (Порічка)

Червона, чорна, біла смородина зустрічаються практично в кожному саду. Золотистий вид рослини – рідкісний гість на ділянках, хоча відрізняється високою виживаністю і солодким смаком. Кущі заввишки до 2-3 метрів можуть родити до 15-30 років, залежно від природних умов. Багаторічний листопадний чагарник відрізняється високою зимостійкістю (до 40°С морозу), раннім початком родіння (другий-третій після висадки рік), врожайністю ягід 10-12 кг із дорослої рослини. Плоди – ягоди з насінням всередині – сягають до 2 см у діаметрі, розташовані на кистях різної довжини.

Багато людей не живуть на дачах, а приїжджають у вихідні, тому для садівників важливі такі критерії:

- висока врожайність з куща;

- відповідний кисло-солодкий смак ягоди;

- великоплідність;

- міцне прикріплення плодів до кисті;

- попередження осипання;

- стійкість до профільних захворювань.

Як садити смородину правильно, організувати достатній, але необтяжливий догляд, вчать агрономи вищої категорії інтернет-магазину «Аптека садівника». Пропонуються виготовлені в Україні препарати для профілактики профільних захворювань, боротьби зі смородиновими шкідниками, унікальні добрива хелатного типу (корисні речовини доставляються в клітини рослини через 5-6 годин).

Різновиди і місця зростання смородини

У дикому вигляді рослина трапляється практично повсюдно в прохолодному і помірному кліматі. Ягідні кущі ростуть у горах на висоті близько 4 тисяч метрів. В Азії, Африці, Європі, Північній і Південній Америці росте близько 150 видів смородини, що належать до сімейства ломикаменевих. З 8 підродів садівники вирощують 3 різновиди: червона (біла), чорна і золотиста смородина, плоди яких мають приємний смак і багаті вітамінно-мінеральним складом. Цілеспрямована селекція дикорослих рослин почалася в 30 роках минулого століття, коли вчені виявили в складі ягід високий вміст легкодоступної аскорбінової кислоти. За основу обрані далекосхідні, сибірські, європейські та американські види смородини, результат змішування яких — сучасні сорти рослин.

Україна за кліматичними характеристиками ідеально підходить для вирощування всіх різновидів смородини. Найбільш продуктивні смородинові сорти:

Чорна: «Ювілейна Копаня», «Софіївська», «Краса Львова», «Титанія», «Чорний Бумер», «Білоруська», «Вернісаж», «Оріана», «Санюта», «Київський велетень», «Козацька»;

Червона: «Ровада», «Душечка», «Вождь червоношкірих», «Ледар», «Святкова», «Валентинівка»;

Біла: «Голландська Біла», «Умка», «Сніжана».

Бажано висаджувати сорти з різним терміном дозрівання, щоб максимально продовжити сезон вживання свіжих ягід.

Відмінності чорної, червоної і білої смородини

Рослини мають набір загальних характеристик та індивідуальних відмінностей. Усі різновиди смородини ростуть чагарником, без центрального стовбура. Плоди розташовані на кисті від 5-8 штук. Листя різного розміру 3-5 лопатевої форми розташовуються на гілці в черговому порядку. Коренева поросль не утворюється.

Чорна порічка

Усі частини рослини мають своєрідний сильний аромат. Кора на гілках світло-коричневого відтінку. Урожай здебільшого формується на однорічних бічних пагонах 3-4 літніх гілок. З однієї бруньки розвиваються і квіти, і листя.

Розлогий кущ при формуванні рясного врожаю необхідно підв'язувати, щоб ягоди на нижніх гілках не торкалися ґрунту. Забруднені плоди уражаються грибковими захворюваннями, покриваються нальотом цвілі, стаючи непридатними в їжу. Оптимальний термін експлуатації поодиноко висаджених кущів становить 8-10 років.

Порічка червона, біла

Форма куща – компактна, з спрямованими вертикально гілками. Частинам рослини і ягодам не притаманний специфічний аромат. Колір кори темно-коричневий. Старі гілки набувають чорного забарвлення. Плодові і листяні бруньки ростуть окремо. На однорічних приростах формуються поодинокі кисті, на багаторічних гілках — групові. Ягоди відрізняються тонкою прозорою шкіркою, крізь яку видно насіння. Коренева система більш потужна, тому рослини можуть переносити навіть тривалу посуху. Період активного родіння рослини – не довше 12 років.

Порічка (смородина) – корисні властивості, вітаміни і мінерали

Найбільшу цінність представляє чорна смородина, яка характеризується:

багатим вмістом вітамінів (E, K, A, C, груп B і D), до 23% цукрів (фруктоза, глюкоза);

великим набором металів, особливо залізом і калієм, пектинами, органічними кислотами, ферментами;

наявністю декількох видів ефірних олій, дубильними компонентами.

Співвідношення біологічно активних речовин робить смородину унікальними ліками, що стимулюють роботу всіх органів людини:

- підвищується імунітет дорослих і дітей;

- поліпшуються обмінні процеси;

- відновлюються пошкоджені клітини;

- нормалізується згортання крові.

Вживання продуктів чорної смородини (ягоди, листя, бруньки, гілки) активує захисні функції організму проти дії інфекцій різної природи, радіоактивного ураження, отруєння нікотином.

Вживаючи усього по 100 г ягід щодня можна вилікувати гіпертонію, хвороби шлунково-кишкового тракту, герпес, ревматизм. Це дієва профілактика серцевих захворювань, розвитку онкології, каменеутворення в печінці, нирках. Чаї та настої з плодів, листя, гілок допомагають впоратися з вірусами грипу.

Плоди червоної і білої смородини багаті на цукри і пектини. Сік п'ють як протиотруту при отруєннях різної природи, при тромбофлебіті, цукровому діабеті обох типів.

Не варто займатися самолікуванням, користь і шкоду продуктів для конкретної людини може визначити тільки лікар.

Посадка смородини

Червоні, чорні, білі і золотисті види смородини пред'являють здебільшого різні вимоги до місця, ґрунту, термінів і способів посадки. Загальне правило – вибір ділянки з заляганням підземних вод нижче 1,5-2 метрів. Коріння рослини відрізняється стрижневою і мичкуватою формою. Центральний відросток може сягати глибини 2-3 метри, дістаючи воду і поживні елементи. 80% кореневої системи розташовано в поверхневому шарі на глибині до 40 см. Цій частині необхідна доступна волога при цвітінні і формуванні врожаю. Не підходять низинні ділянки, де накопичується холодне повітря. Особливу небезпеку в момент цвітіння культур представляє похолодання.

Вибір відповідного місця

Усі типи порічки вподобають добре освітлені ділянки, захищені від протягів і холодного північного вітру. В аматорських садах важко вибрати повністю відповідне містечко. Якщо ділянка зі схилом, то для чорної смородини визначають середню частину. Червоній, білій і золотистій найбільш підходить середня і верхня область схилу. Оптимальний напрямок – північно-західний, північний і східний.

Не варто садити смородину після аґрусу – є небезпека заразити рослину спільними хворобами і шкідниками. Якщо вибрати місце після малини, то існує ризик проростання в кущі малинової порослі, коріння якої зберігають схожість 2-3 роки. Посадка молодого саджанця на розкорчованому раніше ягідному кущі загрожує уповільненням зростання в зв'язку із ґрунтовою «втомою».

Який ґрунт придатний

Кущ смородини може рости на будь-якому виді ґрунту. Головні умови – достатня кількість добрив і доступна волога. На бідних ґрунтах зі вмістом органіки в родючому шарі менше 3% рекомендується при посадці додавати в лунку компост, золу, перегній до 2/3 обсягу поглиблення. Цього запасу рослині вистачає на 2-3 роки. Кращі родючі чорноземи з показником кислотності 5,1–5,5 pH.

Забезпечення захисту від вітру і протягів

Необхідно при розміщенні ягідної посадки враховувати напрямок і силу вітрів. Постійні переміщення холодних шарів повітря знижують продуктивність куща: перешкоджають запиленню, шкідники і спори інфекції швидко розносяться по всій території. Тому використовують природні та штучні способи захисту. Розміщують смородину біля будівель, біля лісової галявини, виготовляють вітрозахисні щити, висаджують кілька рядів більш сильних рослин. У зимовий період рекомендується проводити снігозатримання, щоб напоїти ягідник у теплий сезон.

Схема посадки ягідних кущів

Проводиться посадка смородини декількома способами. Розміщення на ділянці залежить від вільної площі.

При одиночній висадці відзначається максимальна віддача врожаю під час тривалого терміну життя куща. Необхідні щорічні заходи з обрізання зайвих гілок. Недоліки способу: з віком дрібніє розмір ягід, розвиваються характерні хвороби, з'являються складні вогнища шкідників. Практично щороку на ринку з'являються нові сорти смородини, місце під посадку яких вже зайнято.

Ущільнено загущений рядковий спосіб дозволяє збирати вагомий урожай з квадратного метра площі. Чагарник можна висадити уздовж доріжки, захистити своєрідним живоплотом ділянку. При виборі методу варто враховувати раннє старіння кущів смородини з погіршенням характеристик плодів.

Декоративно виглядає шпалерна стінка з будь-якого виду смородини. Ручна праця окупається досить великим урожаєм, який зручно збирати. Вирощують шпалеру з 1-3 рядків. При однорядковому способі висаджують культуру через 0,5-1,0 метр. Родіння чорної смородини триває 4-5 років, червоної – на 2 роки довше. Потім всі гілки зрізаються і цикл повторюється.

Можна садити смородину на піднятих (15-20 см) грядках шириною 60 см. Саджанці розташовують у шаховому порядку 40х40 см. Протягом 1 року методом прищипування паростків (у червні і серпні) формують розвиток гілок другого і третього порядку. На наступний рік пагони, що відродили, повністю видаляють, а з новим приростом проводиться той же захід.

Дворядковий варіант: на одному квадратному метрі висаджують смородину через 50 см (4 штуки). Культура використовується в дворічному режимі. Після збору врожаю гілки повністю вирізаються, залишається тільки приріст поточного року висотою від 150 см. Малорослі пагони видаляють. Рослини потребують тільки регулярної підгодівлі. Практично не відзначається зараження хворобами і ураження шкідниками.

Штамбовий метод вирощування смородини полягає у формуванні одного стовбура з розгалуженою кроною. На однорічний великий паросток одягається пластикова трубка діаметром внутрішнього отвору 3 см, довжиною 40 см. Решта паростків видаляються під корінь. Щоб попередити зростання сусідніх гілок, кінець трубки заглиблюють на 10 см. Висаджують рослини через 30 см у ряду.

Коли і як садити смородину краще

Оптимальний термін для посадки культури – осінь. У південних регіонах країни починають посадку в жовтні-листопаді, коли до появи стійких заморозків залишається не менше календарного місяця. На півночі України можна висаджувати всі види смородини з середини вересня. Перевага способу – в цей термін максимально розростається коренева система рослини. З настанням тепла смородина може в повному обсязі забезпечувати себе харчуванням і вологою.

Весняна посадка обмежується термінами, коли після холодного періоду швидко настає літня спека. Необхідно встигнути висадити саджанці до розпускання бруньок, але в шар ґрунту, що вже розтанув. Потрібен регулярний підтримувальний полив, постачання добривами. Бажано використовувати посадкову яму, підготовану з осені.

Розміри посадкового поглиблення – діаметр 40 см, глибина 30-35 см. При виборі шпалерного варіанту краще викопати траншею необхідної довжини з встановленими параметрами глибини і ширини. Родючий шар ґрунту перемішують з перегноєм, деревною золою, замінюючи добривами половину (2/3 на бідних органікою ґрунтах) обсягу ґрунту.

Посаджену рослину необхідно рясно полити, витрачаючи в середньому на один кущ 10-12 літрів води. Щоб рідина не розтікалася повз, навколо саджанця формують земляний валик заввишки 10-15 см. Наземні пагони варто вкоротити на 2-3 бруньки. Прийом активує зростання бічних гілок. Ґрунт навколо смородини бажано мульчувати або засівати сидератами. Регулярне скошування скоростиглих культур із закладенням рослинних залишків у ґрунт підвищує його родючість, сприяє швидкому розмноженню корисних мікроорганізмів. Товстий (10-15 см) шар мульчі перешкоджає росту бур'янів, попереджає пересихання верхнього шару землі.

Вибір саджанців

Для висадки у відкритий ґрунт ідеально підходять саджанці другого року з розвиненою кореневою системою. Перший сорт характеризується 4-5 кореневими відростками довжиною 20 см. Також добре розвинене мичкувате коріння. Наземна частина – від 2 пагонів довжиною 50-60 см. Не допускаються обламані гілки, подряпини на корі, цвіль на коренях. Можна використовувати однорічні рослини, якщо добре розвинене коріння. Для кращого зчеплення з ґрунтом рекомендується вмочити корінці в глиняну бовтанку, густота якої схожа на сметану. У підготовлений розчин можна додати протруйник «Матадор», що захищає молоді рослини від ґрунтових шкідників (совки, личинки хруща, капустянки, дротяники). Також варто додати мікродобриво «Авангард Плодово ягідні».

Під час посадки шийку саджанця чорної смородини заглиблюють у ґрунт на 10 см, стимулюючи зростання додаткових коренеутворень.

Догляд за порічкою: обрізка, підгодівля

Щоб щорічно збирати з кожного куща смородини, незалежно від виду, по 10-12 кг корисних ягід, необхідно своєчасно доглядати за насадженнями. Велика кількість врожаю залежить від погодних характеристик весняного періоду, обраного сорту, забезпечення рослини харчуванням, вологою, захистом від хвороб і шкідливих комах.

Чорна смородина формує максимальне родіння якісних ягід на гілках до чотирирічного віку. Кількість товарних ягід на однорічних гілках становить 1% від загального врожаю. На дворічних гілках утворюється до 14% плодів, трирічних і чотирирічних, відповідно, 35 і 33%. Надалі знижується продуктивність куща, ягоди стають дрібними, зменшується кількість плодів у кисті. Підтримують «молодість» рослини регулярним обрізанням гілок старше 4 років. Оптимально залишати до 20 гілок різного (1-4 років) віку.

Якщо спостерігається низький приріст річних прикореневих відростків, рекомендується скоротити кількість гілок віком у 4 роки. При слабкому розгалуженні довжину пагонів від кореня вкорочують на третину або чверть.

Період родючості червоної, білої, золотистої смородини дещо довший. Рекомендується при формуванні плодоносного чагарнику залишати по 3 гілки віком від 1 до 7 років. Більш старі гілки відрізняються корою темного кольору. Ягоди, що зріють на них, дрібноплідні, кислі. Після закінчення 6-7 років збору врожаю треба омолодити кущі, вирізавши всі гілки до рівня ґрунту. На місці старих швидко відростають нові, продовжуючи період родючості. Одночасно варто висадити молоді рослини.

Весняні клопоти

Догляд за смородиною навесні полягає в:

- боротьбі зі шкідниками, що перезимували;

- мінеральній та органічній підгодівлі рослин;

- розпушуванні і мульчуванні ґрунту;

- захисті квітучого чагарнику від заморозків.

До набухання бруньок рекомендується обробити чагарник препаратами проти попелиці, брунькових кліщів і для знищення вогнищ вірусної інфекції. Застосовують комплекс інсектициду «Захват Ойл» із фунгіцидом «Гарт».

На початку цвітіння активуються комахи, які ушкоджують рослини, для їх ліквідації застосовують засіб «Фас». Попереджає появу борошнистої роси обробка рослин «Захисником». Потрібно уважно оглянути квітучі гілки. Дефектні поодинокі гілки необхідно вирізати і ліквідувати. Якщо уражена більш ніж половина куща, рослину розкорчовують і знищують.

Часто в період появи квітконосів трапляються весняні заморозки, що пошкоджують квіти смородини. Причини нічного похолодання – радіаційні та адвентивні заморозки.

У першому випадку різко охолоджується ґрунт і також різко нагрівається зі сходом сонця.

У другому переміщаються холодні повітряні потоки.

Для захисту смородини застосовують спрямоване димлення, дощування, перекопування простору між чагарниками, мульчування.

Наприкінці цвітіння і на початку наливання плодів рослині потрібна підгодівля. Застосовується позакореневе обприскування добривом «Авангард Плодово ягідні». Можна поєднувати обробку з використанням інсектицидів, профілактикою захворювань.

Літні заходи

Літній сезон потребує найбільших зусиль. Необхідно постійно підтримувати ґрунт між кущами чистим від бур'янів. Використовують ручну прополку, посів сидератів, обробку гербіцидами. Прийом мульчування вважається найбільш корисним і ефективним. Під кущами і в міжряддях складають суху траву, солому, кору та інші рослинні залишки шаром 10-15 см. Мульча перешкоджає утворенню ґрунтової кірки, краще зберігає вологість ґрунту після поливу.

Літній догляд за чорною смородиною включає регулярний і рясний полив. Коренева система чагарнику розташовується здебільшого в поверхневому (глибина 40 см) шарі землі. Бажано підтримувати ґрунт у постійно вологому стані, щоб збільшити урожай корисних ягід майже на 100%.

Проводять полив із малим водяним напором у пристовбурні кола, обгородивши ділянку земляним валом заввишки 15 см.

Між кущами можна викопати канавки завглибшки 20-25 см, по яких вода надходить у прикронову зону.

Роблять водозбірники – ями завглибшки 40-50 см, діаметром 20-25 см — які наповнюють великої галькою, обрізками деревини, щебнем. При наповненні поглиблень водою рідина вбирається в ґрунт поступово. Зверху споруди необхідно прикрити кришкою. При стисненні ґрунтової проби в кулаці має зберігатися її форма.

Нестачу мікроелементів можна визначити за станом листя:

- пожовтіння листя – нестача азоту;

- нестача заліза проявляється знебарвленням листової пластини між жилками;

- почервоніння або придбання фіолетового відливу листків у нижній частині куща починається при фосфорному голодуванні;

- жовта окантовка – симптом нестачі калію.

Повністю задовольняють потреби смородини в поживних речовинах і мікроелементах регулярні підгодівлі добривом «Авангард Плодово-ягідні». Через 5-6 годин після обприскування препарат надходить у клітини рослини. Захід проводять у сезон утворення плодів.

За відгуками садівників любителів, чудовий ефект спостерігається при підгодівлі смородини сухими картопляними очищеннями, які в продовження теплого періоду року просто підсипають під корінь куща. Реакцію – рясний урожай і солодкі ягоди — видно на третій рік.

Збирати урожай чорної смородини рекомендується в 2-3 прийоми, проводячи захід у першій половині дня. Ягоди в кисті достигають поступово, починаючи з верхньої частини. Використовується тара ємністю 2-3 кг, щоб плоди не м'ялися під власною вагою. Призначені для сушіння ягоди збирають у недозрілому вигляді. Бажано переробити плоди в цей же день.

Дозрівання кольорової і білої смородини відбувається одночасно по всій довжині кисті, тому збирають урожай, не розтягуючи термін.

Що робити восени і взимку

Осінній сезон починається з підготовки ділянки під посадку нових рослин. Потрібне перекопування на багнет лопати, заходи щодо нормалізації кислотних показників ґрунту, внесення органічних добрив (гній, перегній, торф, пташиний послід). Необхідно підготувати ями для посадки рослин навесні.

Догляд за смородиною восени складається з заходів зі знищення шкідників, профілактики захворювань, підзимового рясного поливу. Бажано прибрати і ліквідувати опале листя, під шаром якого зимують шкідники. Молоді кущі можна високо підгорнути перегноєм або компостом, щоб уберегти коріння від вимерзання. Проводиться формуюча обрізка зайвих гілок, які можна використовувати при заготівлі живців.

Взимку догляд за смородиною складається з прийомів снігозатримання. Встановлюють спеціально виготовлені щити, біля основи яких утворюються снігові замети.

Розмноження смородини

Вподобаний сорт можна швидко розмножити своїми зусиллями. Застосовують такі способи:

- розподіл дорослого куща;

- живцювання зеленими, комбінованими пагонами;

- відводками.

Насіннєве розмноження використовують під час селекції нових сортів — вирощені саджанці практично не повторюють характеристики «батьків». Садівникові важливо вибрати максимально простий і необтяжливий спосіб, щоб отримати якісний посадковий матеріал у домашніх умовах.

Живці краще нарізати з однорічних приростів ранньою весною до початку набухання бруньок і сокоруху. Внизу рекомендується робити косий зріз вгору, перпендикулярно пагону. Гілочки довжиною 15-20 см необхідно помістити в ємність із водою кімнатної температури. У рідину можна додати мікродобриво «Авангард Гроу Аміно», що прискорює коренеутворення. Через кілька днів починають утворюватися корінці. З настанням постійного тепла саджанці смородини висаджують на постійне місце. Для акліматизації перший час необхідно притіняти рослини, рясно поливати.

Простіше і надійніше розмножувати смородину відводками. Нижню гілку необхідно пригнути до землі, закріпити рогаткою і насипати зверху горбок заввишки 10-15 см. При рясному регулярному поливі до осені утворюється повноцінний саджанець із добре розвиненою кореневою системою. Рослину відокремлюють від материнської гілки і висаджують на відведене місце з грудкою землі.

Отримати одразу кілька відмінних саджанців можна методом ділення куща. На старій рослині обрізають наземну частину, залишаючи пеньки 5-6 см. Смородину підгортають до верхівок гілок, забезпечують регулярний полив, видалення бур'янів і підгодівлю перегноєм. У міру зростання пагонів підгортання продовжують до висоти пагорба 20-25 см. До осені кущ обережно викорчовують, розділяючи на окремі саджанці з розвиненими корінням.

Захворювання смородини (порічки)

Плодові кущі уражаються захворюваннями грибкової природи. Спори переносяться вітром із заражених раніше рослин. Сприяють швидкому поширенню висока вологість навколишнього повітря і спекотна погода. Хороший результат приносять профілактичні заходи. Для обробки використовують фунгіциди: «Гарт», «Захисник», «Страж», «Самшит». Препарати можна чергувати згідно з інструкцією із застосування. Дозволяється поєднувати обробку чагарнику з інсектицидами, внесенням мікродобрив. Підвищує опірність смородини хворобам активатор «Авангард Стимул».

Великої шкоди можуть завдати такі захворювання:

Антракноз губить зелену частину смородинового куща. Зволікання небезпечне загибеллю всіх насаджень.

У результаті зараження реверсією (махровість) чорна смородина втрачає природний аромат. Квітконоси набувають потворної форми, плоди не зав'язуються. Уражені гілки підлягають негайному знищенню. У запущених випадках викорчовують увесь кущ.

Збудник борошнистої роси часто переноситься вітром з аґрусу. Покриті білим нальотом гілки поступово всихають.

Іржа проявляється дрібними помаранчевими цятками на платівці листа. Пущений на самоплив процес призводить до передчасного листопаду.

При септоріозі на зовнішній поверхні листя розростаються чорні плями зі спорами гриба, які після успішної зимівлі починають паразитувати на інших кущах.

Не варто чекати на появи ознак ураження. Профілактичні обприскування лікувальними препаратами не допускають розвитку грибків.

Шкідники порічки

Щоб ефективно протистояти шкідливим комахам, що харчуються листям, бруньками, квітами і плодами смородини, необхідно знати ворога «в обличчя», вивчити його звички, слабкі і сильні сторони.

Акацієві і березові несправжні щитівки розселяються по корі. Найчастіше вже заражені шкідником кущі набувають як посадковий матеріал, на ринках. У профільних магазинах і розплідниках зазвичай реалізують добре перевірені сортові рослини.

Самка жовтого пильщика смородини і аґрусу відкладає на внутрішній стороні листя близько 60-80 яєць. За сезон можуть вирости 3-4 покоління шкідників, кожен з яких об'їдає на добу по 200 квадратних мм листової пластини.

Пагонова попелиця розселяється на верхівковій області смородини. Пошкоджені листя згортаються в грудку, всередині якої розташовується колонія шкідників. Крилаті комахи здатні швидко поширитися по всій посадці. Пригнічені пагони відстають у рості, недостиглі ягоди обсипаються.

Одна вогнівка відкладає до 200 яєць, розподіляючи по 2 штуки в кожну квітку смородини. Народжені через тиждень гусениці виїдають серцевину зав'язі, пошкоджуючи до 15 штук кожна.

Галова листова попелиця відкладає яйця на однорічних пагонах під зиму. Рано навесні комахи харчуються ніжними молодими листочками. За теплий період можуть розвинутися 6-7 поколінь.

Смородинова галиця (листова, пагонова) пошкоджує листя і пагони рослини, які гинуть у холодний період.

Павутинний кліщ за теплий сезон відроджується до 20 поколінь. Комаха висмоктує сік з молодого листя, погіршуючи зимостійкість чагарнику. Відзначається передчасний листопад, недорозвиненість плодів.

Брунькові шкідники – кліщ, попелиця – завдають непоправної шкоди смородині. Кількість особин кліща у одному роздутому бруньку ранньою весною досягає 8000. За літо шкідники розповзаються по рослинах, мігруючи на одязі людини, за допомогою поривів вітру. Харчуються і розмножуються комахи всередині бруньок. На наступний сезон, якщо не вживати заходів, популяція збільшується в 400 разів.

Гусениці листовійки влаштовують комфортні умови харчування і «проживання» всередині згорнутого у рулончик листя на червоній смородині. Самки відкладають до 500 яєць за сезон.

Щитівка висмоктує цілющий сік із молодих пагонів, прикріпившись до гілок із пошкодженою корою.

Раптове в'янення зовні здорової гілки з листям і ягодами — вірна ознака, що «попрацювала» склівка. На зрізі чітко видно вертикальне почорніння всередині пагону.

Дрібні гусениці плодового пильщика чорної смородини забираються в недостиглі ягоди, харчуючись зеленим насінням і м'якоттю. Пошкоджена ягода відрізняється ребристою поверхнею, великим розміром, появою бурого забарвлення.

У боротьбі за урожай застосовуються такі заходи:

Профілактично необхідно купувати саджанці смородини тільки у перевірених постачальників, які представляють супровідні карантинні документи. При покупці у випадкових осіб рослини слід висаджувати окремо під посилене спостереження.

Агротехнічно потрібно підбирати районовані сорти, стійкі до комплексу захворювань і місцевих шкідників. Підвищують імунітет молодих рослин своєчасним обрізанням, підгодівлею, поливом.

Механічно підвищують опірність культур мульчуванням ґрунту, перекопуванням міжрядь, прибиранням опалого листя восени, санітарним обрізанням хворих і заражених шкідниками гілок.

Біологічно залучають на ділянку різних хижаків, що поїдають шкідників (птахи, комахи, жаби, їжаки, ящірки). У міжряддях висаджують сильно пахучі рослини, аромат яких відлякує шкідників (цибуля, хрін, часник, пасльонові, квіти).

При масовій появі шкідників, здатних у короткий період знищити наземну частину смородини, застосовують обприскування інсектицидами. Препарати буквально за кілька годин знищують непроханих «гостей». Високою ефективністю відрізняються засоби «Захват Ойл», «Антигусінь», «Антихрущ», «Фас», «Антикліщ Про», «Антиколорад Макс», що застосовуються проти різних шкідливих комах.

Цікаві факти про смородину

Вчені вважають, що біла смородина з'явилася в результаті природної мутації. Ягоди-альбіноси, що втратили фарбувальний пігмент, не викликають алергії у людей будь-якого віку. Плоди відрізняються найменшою цінністю серед сімейства. Чагарник користується низьким попитом, відповідно, виведено мало культурних сортів рослини.

Червону смородину, як розповсюджувача грибкових захворювань, що уражають хвойні рослини, заборонили вирощувати в США з 1900 року. В середині 20 століття в деяких штатах ягоду реабілітували. Але і сьогодні в декількох регіонах діє цей «дивний» закон.

З 11 століття смородина згадується в монастирських літописах. Православним ченцям заборонялося збирати ягоду в навколишніх лісах. Відлюдники пересаджували дикі рослини на обжиту територію і поповнювали свій раціон вітамінною продукцією. Тут же відбиралися кращі кущі для вирощування.

Англійський король Едуард VII регулярно приймав смородинові ванни, впевнений в їхньому омолоджувальному і бадьорому ефекті. Придворні мазали соком ягід точки на обличчі, зап'ястях, шиї, щоб магічно залучити осіб протилежної статі.

За часів Олександра Суворова солдати і офіцери відновлювали сили чорною смородиною після важких переходів і боїв. Ягодами натирали ноги, вкладали в чоботи. Соком змащували область серця, щоб забезпечити роботу органу навіть під час важкого поранення.

Російська імператриця Єлизавета Олексіївна (дружина Олександра I) була настільки захоплена натюрмортом «червона і біла порічка» художника Федора Толстого (1783-1873), що подарувала майстру перстень зі своєї руки. Бажаючи вразити зарубіжних гостей реалістичністю і витонченістю зображення, повторювала замовлення кілька разів, оплачуючи роботу так само щедро.

Український парфумер Богдан Зубченко створив аромат «Порічка» в 2014 році, присвячений вибору країною нового шляху. У флакон вкладено кілька червоних намистин, схожих на смородинові плоди. Парфуми навівають спогади про щасливе дитинство, посипані ягодою кущі смородини. Адже недарма червоний і чорний — символічні для України кольори — використовуються в національних костюмах, вишивці, згадуються в народних піснях.