Як правильно обрізати яблуню і коли це краще робити – одне із найпоширеніших запитань садівників. Відповідь одна: до початку сокоруху. Тобто можна обрізувати або ранньої весни до набубнявіння бруньок, або восени після того, як обпаде більшість листя.
Найоптимальніший час кінець лютого – початок березня, щойно відступили морози.Обрізка яблунь не повинна стати для них шоком, тому не захоплюйтесь, обрізуйте не більше третини гілок за рік, а на молодих деревцях й того менше. Краще щороку потроху обрізати, аніж робити велику перерву, а тоді позбавити дерево половини крони.
Хоч і складна ця наука, але цілком по силах кожному дачнику!
Захист винограду

Провідний експерт
14.10.2022
В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

ФІЛОКСЕРА
Поширення: в південних і західних областях України.
Культури, які пошкоджує: виноград.
Шкоди завдають: личинки.
Характер пошкодження: коренева форма – на мичкуватому корінні утворюються здуття, з часом коренева система відмирає. На багаторічних коренях з’являються виразки, в місцях пошкоджень можуть заселятись бактерії та сапрофітні гриби. Через 2-3 роки кущ гине. Листкова форма – тканина на листках розростається, утворюються гали, всередині яких розвиваються личинки. В результаті цього порушується процес дихання рослин тауповільнюється ріст.
Розвиток: коренева форма. Весною за температури ґрунту +12…+13°С личинки розпочинають живлення, через 20-30 діб перетворюються на безкрилих самок. Після відкладання яєць самки помирають. За сезон розвивається 5-8 поколінь. В літній період одне покоління розвивається 18-26 діб. Личинки здатні переміщуватися та проникати до кореневої системи сусідніх рослин. У вересні-жовтні личинки йдуть на зимівлю. В другій половині червня частина личинок третього та четвертого віків виходять із ґрунту та перетворюються на крилатих самок. Самки відкладають яйця на наземні органи винограду. Після цього відроджується наступне покоління шкідника. Самки відкладають по одному зимуючому яйцю та помирають. Навесні з цих яєць відроджуються личинки (листкова форма), які переміщуються на бруньки та присмоктуються до листків з верхнього боку. Через 18-25 діб личинки перетворюються на самок, які відкладають яйця та помирають. Через 6-8 діб відроджуються личинки, які переміщуються на молоде листя. Частина личинок другого та старших віків проникають у ґрунт і розміщуються на кореневій системі. Личинки, які залишаються на листках, гинуть з настанням похолодання.
Плодючість: коренева форма – 50-100 яєць, листкова – 250-500 яєць.
Кількість поколінь: коренева форма 5-8, листкова – 5-7.
Зимуюча стадія: коренева форма – личинки першого та другого віків на кореневій системі, листкова – яйця.
Заходи захисту: вирощування стійких сортів, обприскування інсектицидами (листкова форма): Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Гудвін (3-4 мл), Ато Жук (1.5-2 мл) на 5-8 л води.

ГРОНОВА ЛИСТОВІЙКА
Поширення: по всій території України.
Культури, які пошкоджує: виноград.
Шкоди завдають: гусениці.
Характер пошкодження: гусениці першого покоління пошкоджують бутони, живляться маточками та тичинками. Одна гусениця може пошкодити 40-60 бутонів за годину свого розвитку. Гусениці другого та третього поколінь приникають всередину ягід і живляться м’якушем. Одна гусениця здатна пошкодити 4-8 ягід.
Розвиток: виліт метеликів відбувається при середньодобовій температурі повітря +14°С. Через 5-6 діб самки відкладають яйця на бутони, квітки й суцвіття. Гусениці відроджуються через 9-10 діб і продовжують свій розвиток протягом 23-28 днів, після чого заляльковуються під згорнутими краями листків, скріплених шовковинками. Через 10-12 діб з’являються метелики другого покоління та відкладають яйця на зелені ягоди. Гусениці другого та третього поколінь відроджуються через 5-7 діб. Метелики третього покоління з’являються через 7-8 діб і відкладають яйця на дозрілі ягоди. Ближче до збирання врожаю гусениці переходять до місць зимівлі і там заляльковуються.
Плодючість: 60-100 яєць.
Кількість поколінь: 3.
Зимуюча стадія: лялечки в білих коконах в опалому листі, сухих гронах винограду, тріщинах кори, щілинах дерев’яних стовпів.
Заходи захисту: знищення рослинних решток, використання феромонних пасток, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін, (3-4 мл) Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Колібріс + Страж (3+3 мл) на 5-8 л води, Туріл (1.5-2 г) на 5-8 л води.

ВИНОГРАДНИЙ ЗУДЕНЬ
Поширення: по всій території України.
Культури, які пошкоджує: виноград.
Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).
Характер пошкодження: шкідники висмоктують клітинний сік із листків, внаслідок чого на їх верхньому боці утворюються гали червонуватого або зеленуватого кольору. З нижнього боку листків гали вкриті ворсистим нальотом від білого до бурого кольору. Молоде листя деформується. Іноді шкідник може пошкоджувати бутони. При сильному пошкодженні пагони повільніше розвиваються, міжвузля вкорочуються, знижується вміст цукрів у ягодах.
Розвиток: весною при температурі +15.5°С (що збігається з появою першого листка) кліщі виходять із місць зимівлі та починають живлення. Гали на молодому листі починають з’являтися в кінці першої декади травня. Зі збільшенням колонії шкідника та поступовим засиханням галів кліщі переходять на молоде листя. Цикл розвитку шкідника в літній період триває 10-14 днів – від відкладання яєць до утворення дорослих особин. За 4-6 тижнів до листопаду кліщі покидають листя та переходять до місць зимівлі.
Плодючість: до 40 яєць.
Кількість поколінь: 7-8.
Зимуюча стадія: самки під лусочками бруньок.
Заходи захисту: обробка інсектицидами: рано навесні – Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води), після цвітіння винограду та в період дозрівання ягід – Антикліщ Про (7-10 мл на 8-10 л води), Інферно (60 г – додаткова дія) на 10 л води.

СКОСАР КРИМСЬКИЙ
Поширення: в Криму, особливо в районах південного берега.
Культури, які пошкоджує: виноград, рідше – плодові дерева та ягідні чагарники.
Шкоди завдають: дорослі особини (імаго).
Характер пошкодження: жуки обгризають листя, додатково живляться бруньками (один жук за ніч може знищити 5-7 бруньок).
Розвиток: при середньодобовій температурі +10…+12°С жуки виходять з місць зимівлі, через 3-6 діб починають спаровуватись і пошкоджувати листя (квітень). Вони ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаються. Відкладання яєць починається в кінці травня – на початку червня та триває до вересня. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 10-18 см по одному або невеликими групами. Через 10-12 діб відроджуються личинки, які спочатку живляться гумусом і рослинними рештками, а згодом – корінням винограду, проте значної шкоди не завдають. Залежно від вологості ґрунту, личинки розміщуються на глибині 10-30 см (чим сухіший ґрунт, тим глибше знаходяться личинки). Личинки, які відродилися у кінці квітня – на початку червня, завершують свій розвиток і заляльковуються. Личинки, які відродилися пізніше, залишаються в ґрунті до наступного року. Розвиток лялечки триває 11-16 діб. Молоді жуки виходять із ґрунту, продовжують живлення разом зі старими жуками та відкладають яйця через 20-25 діб. Личинки, що з них відродилися, залишаються в ґрунті на зимівлю. При знижені середньодобової температури до 10°С всі жуки переходять до місць зимівлі (у жовтні).
Плодючість: до 1500 яєць за 2-3 роки.
Кількість поколінь: 1.
Зимуюча стадія: статевонезрілі жуки та личинки, що не завершили розвиток у ґрунті та під рослинними рештками.
Заходи захисту: осінній та весняний обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: рано навесні – Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води), Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін, (3-4 мл) Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Колібріс + Страж (3+3 мл) на 5-8 л води.
ОСНОВНІ ХВОРОБИ


БОРОШНИСТА РОСА (ОЇДІУМ)
Поширення: по всій території України.
Культури, які уражує: виноград.
Оптимальні умови розвитку: температура +20…+25°С, вологість повітря 50-80%.
Симптоми: на пагонах, листках, гребенях, вусиках, квітках, плодоніжках та ягодах з’являється сіруватий наліт. Він спочатку утворюється на верхньому боці листка, потім – на нижній і поширюється на черешки та пагони. Листки стають крихкими та засихають. На пагонах з’являється борошнистий наліт, при стиранні якого можна побачити темні розпливчасті плями. До осені наліт ущільнюється, пагони набувають червонувато-коричневого кольору. Призупиняється ріст ягід і відбувається їх всихання, проте вони не опадають до кінця вегетації. При пізньому ураженні ягоди розтріскуються, на їх поверхні під впливом мікроорганізмів утворюється гниль. В роки сильного поширення та розвитку шкідливість хвороби дуже велика. Асиміляційна діяльність листків знижується, що призводить до втрат врожайності. Уражені пагони гірше розвиваються, повільніше дерев’яніють та є менш стійкими до заморозків порівняно зі здоровими. Ягоди непридатні для споживання.
Джерела інфекції: грибниця в уражених пагонах.
Заходи захисту: регулярне розпушування ґрунту в міжряддях, знищення уражених решток, обрізка та пасинкування, обробка фунгіцидами: Захисник (15-20 мл на 8-10 л води), Інферно (60 г на 10 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Страж (3 мл на 5 л води).


НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА (МІЛДЬЮ)
Поширення: по всій території України.
Культури, які уражує: виноград.
Оптимальні умови розвитку: температура +18..+25°С, вологість повітря не менше 95%, наявність краплинної вологи.
Симптоми: з верхнього боку листків утворюються блідо-зелені плями, з часом вони стають маслянистими та буріють, а на нижньому – білий пухнастий наліт (лише за умов достатньої вологості). Уражене листя засихає та опадає. На пагонах з’являються буруваті вдавлені плями, які при підвищеній вологості вкриваються білим нальотом. Згодом пагони всихаються, вусики втрачають гнучкість, стають ламкими і при надмірній вологості загнивають. На квітконіжках утворюються сірі або бурі трохи вдавлені плями, квітки буріють і засихають. Уражені ягоди набувають темно-шоколадного кольору, навколо плодоніжки утворюється синя смужка. Ягоди найбільш сприйнятливі до збудника в молодому віці.
Джерела інфекції: ооспори в ураженому опалому листі та на ягодах.
Заходи захисту: знищення уражених решток восени, обрізка винограду, пасинкування, знищення бур’янів, комплексне удобрення, обробка фунгіцидами: Віоліс* (25-35 мл на 8-10 л води), Гарт* (30 г на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води — опосередкована дія), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води), Цілитель (20-25 г на 5-8 л води).


СІРА ГНИЛЬ
Поширення: по всій території України.
Культури, які уражує: виноград.
Оптимальні умови розвитку: температура +20…+30°С, наявність краплинної вологи. Хвороба починає розвиватися навесні при температурі +12°С і вологості повітря не нижче 95%. Втрати врожаю можуть сягати 30-40%, а інколи – 60-70%.
Симптоми: на однорічних пагонах спостерігається знебарвлення та побіління лубу. Листки уражуються рідко. Некрози утворюються лише при стабільній підвищеній вологості у вигляді чорних плям поблизу жилок, на яких формується сірий наліт. Суцвіття буріє та опадає. За умов підвищеної вологості на ньому з’являється сірий наліт. Місця ураження гребенів набувають зеленувато-бурого кольору, за сприятливих умов уражені частини відмирають, що призводить до опадання частини або цілих грон. Через посилений сокорух в період затяжних дощів ягоди розтріскуються, і на них оселяється збудник хвороби, який спричиняє появу сірого пухнастого нальоту. Дуже часто ураженню ягід сприяє пошкодження грон виноградною та гроновою листовійкою.
Джерела інфекції: уражене опале листя, ягоди, пагони, рослинні рештки, в яких знаходиться міцелій та склероції.
Заходи захисту: знищення уражених решток, обрізка винограду, обробка фунгіцидами: Захисник (15-20 мл на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води), Цілитель (25-30 г на 5-8 л води).

АНТРАКНОЗ
Поширення: по всій території України.
Культури, які уражує: виноград.
Оптимальні умови розвитку: температура +23…+32°С, підвищена вологість повітря. Хвороба проявляється упродовж всього вегетаційного періоду, інтенсивно – в період цвітіння.
Симптоми: на листках з’являються сірі плями з червоним або темно-бурим обідком. Плями бувають різної форми та розміру. В пошкоджених місцях тканина відмирає та випадає, листки стають дірчастими. Також плями можуть утворюватися на жилках листків, порушуючи поглинання води та поживних речовин. Такі листки засихають та опадають. На пагонах утворюються такі самі плями, які згодом видовжуються та заглиблюються в тканину і мають вигляд виразок. Пагони стають крихкими, відстають у рості та гинуть через 3-4 роки після ураження. На пелюстках з’являються чорні плями, а на квітконіжках – бурі. Уражені квітки та зав’язі буріють і опадають. На ягодах утворюються вдавлені округлі плями бурого кольору, що мають фіолетовий відтінок із чорною облямівкою. Уражені ягоди засихають, але не опадають, а залишаються на гронах.
Джерела інфекції: уражені рослини та рослинні рештки зі спорами збудника.
Заходи захисту: видалення й знищення уражених решток, пагонів та опалого листя, обробка фунгіцидами: Віоліс* (25-35 мл на 8-10 л води), Гарт* (30 г на 8-10 л води), Захисник (15-20 мл на 8-10 л води), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води).
Поділитися
Супутні товари
47.00 грн
47.00 грн
17.00 грн