Защита семечковых культур

Захист зерняткових культур
Ведущий эксперт

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

Захист зерняткових культур ОСНОВНІ ШКІДНИКИ

yabluneva_plodozherka.pngyabluneva_plodozherka1.png

ЯБЛУНЕВА ПЛОДОЖЕРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, абрикос, слива, айва, персик, горіх.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: вгризаються в м’якуш, живляться під шкірочкою, роблять ходи, заповнюючи їх екскрементами, виїдають насіння в насіннєвій камері. В результаті цього плоди осипаються. Одна гусениця здатна пошкодити 2-3 плоди. Втрати врожаю яблуні сягають 60-70 %.

Розвиток: при досягненні суми ефективних температур 100-130°C відбувається літ метеликів, який збігається із закінченням цвітіння яблуні. Сприятливі для цього умови – температура не нижче +15°C та вечірні години (з 19 до 24). Самки виділяють феромони, які приваблюють самців, і через 2-3 доби після спарювання починають відкладати яйця (по одному на листя та плоди). Гусениці відроджуються при досягненні суми ефективних температур 230°C. Живлення всередині плода може тривати до 40 діб. Заляльковування починається за температури понад 10°C, триває 35-40 діб і припиняється до 10-12 серпня. Повний розвиток двох поколінь відбувається при досягнені суми ефективних температур 1400-1500°C. На Закарпатті та в Лісостепу у друге покоління переходить 30-40 % гусениць, а у степовій 
зоні – 60-80 %. 

Плодючість: 60-120 яєць.

Кількість поколінь: 2.

Зимуюча стадія: гусениці в коконі під відсталою корою, плодосховищах, муміфікованих плодах, на рослинних рештках, у ґрунті на глибині до 3 см біля кореневої шийки.

Заходи захисту: очищення відмерлої кори на старих деревах, обробіток ґрунту в пристовбурних кругах, дезінсекція тари, сходів плодосховищ, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (4-5 мл), Фас* (2-2.5 мл) і 
Антигусінь* + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води, Туріл (2-2.5 г на 8-10 л води).

*в період льоту метеликів
olenka_volohata.png

ОЛЕНКА ВОЛОХАТА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: плодово-ягідні, декоративні та сільськогосподарські.

Шкоди завдають: дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: живиться квітами рослин, виїдає тичинки, маточки та обгризає пелюстки.

Розвиток: жуки виходять із ґрунту при середньодобовій температурі +12.7…+15.8°C та температурі ґрунту на глибині 20 см +9.2°C. Найбільш активні в теплі сонячні дні з 10:00 до 15:00 години. Вночі та в похмуру дощову погоду шкідники покидають рослини і ховаються в рослинні рештки, верхні шари ґрунту на глибину 0.5-2.5 см. Дорослі жуки спочатку харчуються цвітом кульбаби, потім – тюльпанів і нарцисів, а в період цвітіння кісточкових (черешня, персик, абрикос), зерняткових (яблуня, груша) та ягідних культур перелітають у сад, де здатні пошкодити до 90% квіток. Пізніше переходять на квітучі бур’яни. В червні самка відкладає по 12-17 яєць у ґрунт в декількох місцях, з яких через 7-8 днів відроджуються личинки, що залишаються в ґрунті до кінця серпня – початку вересня і живляться рослинними рештками. Перетворення личинки на лялечку відбувається з кінця серпня до середини вересня. Через 15-20 днів з’являються молоді жуки.

Плодючість: 45-86 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: дорослі жуки в ґрунті на глибині 15-40 см.

Заходи захисту: обробіток ґрунту та знищення бур’янів у садах, обробка в період цвітіння інсектицидом Колібріс, 3-5 мл на 5-8 л води.
bukarka.png

БУКАРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, рідше – айва, вишня, глід, горобина, терен, черемха.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться всередині листків і черешків. Імаго пошкоджують бруньки, бутони, листя. В бутонах вигризають маточки, тичинки й квітконіжку.

Розвиток: поява жуків спостерігається в період набрякання бруньок. Тривалість їх життя становить 2-3 місяці. Самка відкладає яйця в черешок або в центральну жилку листка. Личинки відроджуються через 6-8 діб і живляться упродовж 25-30 діб. Починаючи з кінця червня і до середини серпня, після завершення живлення відбувається заляльковування личинок у ґрунті на глибині 8-12 см. Лялечка розвивається 10-13 діб. Основна частина жуків лишається на перезимівлю в ґрунті до наступного року, а решта (незначна) – виходить восени на поверхню ґрунту та живиться бруньками.

Плодючість: до 100 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: жуки, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту, та личинки в діапаузі (cтані спокою).

Заходи захисту: знищення опалого листя до виходу з нього личинок, осінній обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води.
kazarka.png

КАЗАРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, слива, рідше – груша, айва, алича, вишня, черешня, абрикос, персик, терен, мигдаль.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться гнилими плодами. Імаго пошкоджують бруньки, бутони, листя, зелені пагони, плоди.

Розвиток: вихід жуків із місць зимівлі починається при середньодобовій температурі +6…+8°C та закінчується до початку цвітіння яблуні. Тривалість життя жуків становить 60-80 діб. Через 6-8 діб після цвітіння і до другої половини червня самки починають відкладати яйця в зав’язі плодів, при цьому передаючи збудника плодової гнилі. Окрім цього, після відкладання яєць самка підгризає плодоніжку, прискорюючи  опадання плодів. Личинки відроджуються через 8-9 діб і живляться впродовж 25-36 діб гниючим м’якушем плода. Після завершення живлення личинки покидають плід і переходять у ґрунт на глибину 8-16 см, де заляльковуються. Через 16-18 діб з’являються молоді жуки, які виходять на поверхню та продовжують живлення до настання холодів. Частина личинок залишається в ґрунті і заляльковується в наступному році.

Плодючість: до 200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: личинки в ґрунті, жуки, що знаходяться у тріщинах кори та під опалим листям.

Заходи захисту: знищення загниваючих плодів, міжрядний обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води.
kvitkoid.png

ЯБЛУНЕВИЙ КВІТКОЇД

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, рідше – груша та глід.

Шкоди завдають: личинки та дорослі жуки.

Характер пошкодження: жуки пошкоджують листки, бутони та плоди, личинки — квітки (живляться тичинками та маточками, склеюють пелюстки зсередини), внаслідок чого бутон засихає. При пошкоджені бруньок із ранок виступають крапельки соку – «плач бруньок».

Розвиток: при середньодобовій температурі повітря +6°C жуки виходять на поверхню, а при +8…+10°C — починають активне живлення. Відкладання яєць відбувається в період оголення суцвіть і триває до розпускання бутонів. Самка відкладає яйця у вигризені в бутонах отвори між тичинками. Через 4-8 діб з’являються личинки, які розвиваються 15-20 діб та заляльковуються всередині пошкодженого бутона. Лялечка розвивається 8-11 діб. Через 8-12 діб після цвітіння (приблизно в третій декаді травня) відбувається масовий вихід жуків. За жаркого літа жуки ховаються в тріщинах і щілинах кори, а восени переходять до місць зимівлі.

Плодючість: 50-100 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: жуки в щілинах і тріщинах кори, під опалим листям, у ґрунті на глибині 2-3 см біля кореневої шийки.

Заходи захисту: очищення відмерлої кори та її спалювання, осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Колібріс + Страж (3+3 мл) на 5-8 л води.
popelitsa.png

ПОПЕЛИЦЯ ЗЕЛЕНА ЯБЛУНЕВА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, рідше – груша, айва, горобина, глід, кизильник, ірга.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: висмоктують сік із бруньок, листків, зелених пагонів і вводять всередину тканин отруйні для рослин ферменти слини, внаслідок чого листки деформуються, пагони викривляються і відмирають. Під час живлення попелиця виділяє цукристу рідину, на якій поселяються сапрофітні гриби, покриваючи рослину сажковим нальотом, що негативно впливає на процеси фотосинтезу та дихання рослин. Крім цього, попелиці є переносниками вірусних хвороб рослин.

Розвиток: життєвий цикл складається з кількох генерацій, які морфологічно відрізняються між собою. Навесні з яєць відроджуються личинки самок-засновниць і починають своє живлення в період набухання та розпускання бруньок. Під час цвітіння яблуні з’являються дорослі особини, і протягом 20-30 діб самки відроджують 80-100 личинок. З них через 8-12 діб з’являються нові шкідники – крилаті та безкрилі форми попелиць, які починають заселяти верхівки пагонів, листя з нижнього боку і висмоктувати сік. Залежно від погодних умов, розвивається кілька поколінь, і в осінній період з’являються статевороздільні (амфігонні) види, після спарювання яких самки відкладають зимуючі яйця.

Плодючість: 80-100 личинок за 20-30 діб.

Кількість поколінь: на півночі – 6-8, у Лісостепу – 9-13, на півдні – 14-17.

Зимуюча стадія: запліднені яйця, які знаходяться на молодих пагонах біля основи бруньок.

Заходи захисту: обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Фас (2-2.5 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води.
lystovyika.png

ЛИСТОВІЙКА ПЛОДОВА МІНЛИВА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, слива, алича, черешня, вишня, абрикос, горобина, глід, терен та інші листяні, що належать до родини розових.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: гусениці грубо об’їдають бруньки, бутони, скелетують нижню частину листка.

Розвиток: гусениці залишають місця зимівлі в квітні у фазу «зеленого конуса» й вгризаються в бруньки. Згодом вони стягують молоде листя та бутони в клубки, всередині яких продовжують живлення. Їх розвиток триває 25-30 діб і завершується до кінця травня. Заляльковування гусениць починається в період масового обсипання пелюсток у яблуні і триває до середини червня. Розвиток лялечки триває 8-14 діб. Через 12-14 діб після закінчення цвітіння яблуні починається літ метеликів, який триває 15-20 діб. Самки відкладають яйця по одному або групами по 2-8 штук на верхньому і нижньому боці листка. Через 8-12 діб відроджуються гусениці, які скелетують нижню частину листка. Гусениці, які досягнули третього віку, переходять у місця зимівлі (в середині літа).

Плодючість: до 200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: гусениці в коконах у тріщинах кори, розгалуженнях гілок і під сухим листям.

Заходи захисту: обрізка пошкоджених гілок, обробка інсектицидами: Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води) – до набрякання бруньок, Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (4-5 мл), Фас* (2-2.5 мл) і Антигусінь* + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води, Туріл (2-2.5 г на 8-10 л води) – в період вегетації.

*в період льоту метеликів
ОСНОВНІ ХВОРОБИ

parsha.png

ПАРША

Поширення: по всій території України (особливо в регіонах із достатньою вологістю).

Культури, які уражує: яблуня, груша.

Оптимальні умови розвитку: наявність крапельної вологи та температура +18…+20°C. Масове ураження хворобою відбувається в період розпускання бруньок, цвітіння та утворення зав’язі.

Симптоми: на листках з’являються плями бурого кольору, що мають оливково-оксамитовий наліт. Діаметр плям коливається від 2 до 13 мм і більше. У яблуні плями з’являються переважно на верхньому боці листка, у груші – на нижньому. Листки, що сильно уражені, засихають та опадають. На плодах утворюються темно-оливкові плями, що мають оксамитовий наліт. Згодом з’являються тріщини, плоди стають спотвореними. На пагонах утворюються набряки, кора розтріскується та лущиться, при сильному ураженні пагони засихають. Повністю хвороба проявляється під час зберігання плодів.

Джерела інфекції: уражене опале листя та пагони.

Заходи захисту: обрізка дерев, знищення опалого листя, обробка фунгіцидом Віоліс (15-20 мл 8-10 л) або Гарт (30 г на 8-10 л води), до набрякання бруньок, а в період вегетації – препаратами:  Захисник (14-16 мл на 8-10 л води), Антигусінь + Самшит (4.0 мл + 3.0 мл на 5-8 л води), Страж (3 мл на 5 л води).
boroshnysta_rosa.png

БОРОШНИСТА РОСА

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Степу, на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, інколи – груша.

Оптимальні умови розвитку: температура +18…+25°С і висока вологість повітря. Хвороба може знизити врожайність яблук на 30-50%.

Симптоми: проявляються навесні після розпускання бруньок на молодих листках, пагонах і суцвіттях у вигляді білого, брудно-сірого нальоту, на якому пізніше утворюються чорні крапки – плодові тіла збудника. Листки деформуються, засихають і опадають. Верхня частина пагонів також всихає при сильному ураженні. Суцвіття не утворюють плодів, а сформовані зав’язі опадають. На плодах замість нальоту утворюється «іржава» сіточка, що нагадує закорковілу тканину – це погіршує товарний вигляд яблук.

Джерела інфекції: зимує грибниця у бруньках. 

Заходи захисту: видалення уражених пагонів восени або рано навесні, обробка фунгіцидами: Захисник (14-16 мл на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води), Інферно (60 г на 10 л води) та Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).
plodova_gnyl.png

МОНІЛІОЗ (ПЛОДОВА ГНИЛЬ)

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Поліссі та на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, груша, айва та кісточкові.

Оптимальні умови розвитку: температура +24…+28°С і вологість повітря понад 75%. Втрати врожаю складають 20-30%, інколи сягають 60-70%.

Симптоми: на плодах спочатку з’являється невелика бура пляма, що швидко розростається та охоплює весь плід, як наслідок, м’якоть стає бурою, розм’якшується і втрачає смакові властивості. Пізніше на ураженій поверхні  утворюються концентричні кола з жовтувато-білих подушечок, але за несприятливих температур і відсутності вологи вони можуть і не проявитись. Плоди зморщуються та муміфікуються. Суцвіття, квітки та пагони буріють,  засихають та опадають. На айві хвороба проявляється на листках у вигляді жовто-коричневих або чорних плям, на яких в дощову погоду на верхньому боці утворюється сіра пліснява. Збудник може проникати в плід через місця  пошкоджень казарками, плодожерками та через тріщини, спричинені розвитком парші.

Джерела інфекції: муміфіковані плоди, уражені пагони.

Заходи захисту: збирання муміфікованих плодів, обрізка уражених молодих пагонів та їх знищення, своєчасний контроль шкідників, обробка фунгіцидами: Гарт (30 г на 8-10 л води - профілактично), Захисник (14-16 мл на 8-10 л 
води), Страж (3 мл на 5 л води).
filostiktoz.png

ФІЛОСТИКТОЗ (БУРА ПЛЯМИСТІСТЬ ЛИСТЯ)

Поширення: по всій території України, особливо в південних регіонах.

Культури, які уражує: яблуня, рідше – груша, айва, слива, смородина, малина.

Оптимальні умови розвитку: тепла дощова погода. Оптимальна температура – +22…+26°С. Хвороба проявляється після цвітіння. При сильному розвитку збудника дерева можуть втратити 85-90% листя.

Симптоми: на листках яблуні розвивається два різних збудника: один характеризується утворенням світло-жовтих округлих плям без обідка (до 5 мм), другий – маленьких буро-сірих із темно-коричневим обідком. На листках груші утворюються бурі округлі або неправильної форми плями, які часто зливаються. Пізніше, незалежно від виду плодового дерева, на плямах утворюються чорні крапки – пікніди. В результаті цього насадження ослаблюються, листки передчасно засихають та опадають.

Джерела інфекції: уражене опале листя.

Заходи захисту: видалення та знищення опалого листя, обробка препаратами: Віоліс* (15-20 мл на 8-10 л), Гарт* (30 г на 8-10 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Захисник (15-16 мл на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води).

*профілактична обробка
bakterialnyi_opik.png

БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК

Поширення: в Україні вважається карантинним об’єктом.

Культури, які уражує: яблуня, груша.

Оптимальні умови розвитку: температура +30°С, вологість 80%, але бактерії здатні заражати рослини, починаючи з +18°С.

Симптоми: уражує квітки, пагони, листки та плоди. Квітки та листки в’януть, чорніють і продовжують висіти, маючи обвуглений вигляд. Під корою молодих пагонів і гілок накопичується рідина, яка згодом витікає через тріщини у  вигляді краплинок янтарно-жовтого, іноді – бурого кольору. Уражені молоді плоди чорніють і лишаються висіти на деревах. 

Джерела інфекції: уражені дерева (бактерії розносяться краплинами дощу, комахами, садовим інструментом).

Заходи захисту: видалення та спалювання уражених частин. Профілактичні ранньовесняні та осінні обробки препаратами: Віоліс (15-20 мл на 8-10 л води), Гарт в нормі 30 г на 8-10 л води, замазування ран садовим варом, контроль шкідників – Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води, при ураженні 20-50% насаджень необхідно видалити до 10-20% дерев.

Сопутствующие товары
Антиколорад Макс 10 мл
33.00 грн
Ато Жук 15 мл
45.00 грн
Гудвин 150 мл
195.00 грн
Жук OFF 3 мл
4.00 грн
Колибрис 15 мл
41.00 грн
Фас 4 мл
7.00 грн
Турил
17.00 грн
Антиколорад Макс + Тандем
9.00 грн
Ато Жук + Авангард Стимул
10.00 грн
Гудвин + Авангард Гроу Амино
12.00 грн
Колибрис + Страж
27.00 грн
Антигусинь + Самшит
15.00 грн
Виолис
595.00 грн
Гарт 30 г
42.00 грн
Захисник 30 мл
25.00 грн
Страж 3 мл
12.00 грн
Инферно 60 г
24.00 грн
Авангард (Гулливер) Стимул
55.00 грн
Авангард NPK+M/E Плодово-ягодные
8.00 грн
АВАНГАРД® Гроу Амино
60.00 грн
Также вам может быть интересно:
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Сорта малины: выбираем интересные селекции
Сорта малины в Украине, которые садоводы выращивают в последние годы, помогают не только обеспечить семью обильными урожаями, но и заработать на продаже ягод. Запросы по сортам малины растут, поэтому селекционеры постоянно предлагают новые интересные сорта с разными характеристиками. Приоритетные качества новых сортов малины – крупноплодность, высокоурожайность, транспортабельность и отличный вкус.
Ниже в статье я расскажу, какую малину выбрать, чтобы ее выросло много, и она была вкусной, а урожая ягод хватило бы на варенье и компоты.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Борьба с вредителями малины: способы защитить ягоды
Борьба с вредителями малины – один из важнейших этапов выращивания этой культуры. Вредители малины способны не только испортить урожай этого года, но и поставить под сомнение ягоды в следующем году. В основном борьба с вредителями малины обязательна, потому что зараженные стебли без обработки погибнут.
Ниже в статье я расскажу, какие вредители часто поселяются в малинниках и как с ними лучше бороться.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Обработка малины весной и осенью
Чем опрыскивать малину, чтобы избавиться от болезней и вредителей? Это зависит от того, какая именно напасть появилась в вашем малиннике. Замечу, что самая важная обработка малины ранней весной – это как минимум половина успеха в борьбе с вредителями.
Давайте разберемся, чем нужно брызгать малину для профилактики, а чем для исцеления. И самое главное – когда это нужно делать.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Мульчирование малины соломой, хвоей, опилками
Зачем и как мульчировать малину и другие кусты в саду, может ли мульча повредить и как правильно обрабатывать землю под покровом – эти вопросы волнуют многих садоводов, изучающих разные подходы к выращиванию урожайных культур. Мульчирование малины напрямую связано с улучшением качества почвы, что в свою очередь гарантирует здоровье растениям и мощные урожаи. Ниже я расскажу, что такое мульча, какие виды ее бывают и чем мульчировать малину.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Болезни малины и борьба с ними
Малина – настолько ценная ягода, что ее выращивают в каждом дворе. Но каждый хозяин уже во второй-третий год выращивания малины сталкивается с известной проблемой: болезни малины. Обычно признаками болезней являются желтые листья и гниль плодов. Основная причина – грибковые болезни, хорошие условия для развития которых дают загущенные посадки, несвоевременная или недостаточная обработка кустов.
Ниже в статье я расскажу об основных болезнях малины и как обрабатывать малину для их профилактики и лечения.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Гербициды для малины: как вывести сорняки
Малина и сорняки – вечные соседи. С одной стороны, ягодные кусты получают от них тень и влажность, которые избавляют от засухи в жару. Но с другой, сорняки (чистотел, крапива, ромашка, осот, пырей, щирица, мышей) уносят все питательные вещества из земли, что негативно влияет на рост малины. Конечно, можно время от времени просапывать, но не лучше ли обработать один раз и на весь сезон забыть о сорняках?
Ниже я расскажу, как использовать гербициды в насаждениях малины, чтобы избавиться от нежелательных растений без ущерба для урожая.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Выращивание малины: секреты агротехники
Я очень радуюсь, когда люди спрашивают, как выращивать малину правильно. Это значит, что человеку небезразличны его малиновые посадки, и он действительно заботится о своем саде.
Выращивание малины – дело несложное, да и сам уход за малиной доставляет удовольствие, когда наблюдаешь, как хорошо распускаются листики, наливаются ягодки и растет молодое поколение побегов, на которых закладывается будущий урожай.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Обрезка малины: все тонкости и секреты
Ранняя весна – время обрезать малину. Это наиболее популярная ягода на участке благодаря уникальным лечебным свойствам, так что мало в каком саду не выращивают эти кусты.
А вот как правильно обрезать малину весной или осенью знают не все.
Как в ситуации с другими кустами, дачники часто оставляют эту культуру расти, как ей вздумается. А потом удивляются, почему так мало ягод?
Ведь обрезка для малины – это основной залог получения урожая.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Посадка малины осенью
Вопрос, когда лучше сажать малину, весной или осенью, актуален постоянно. Приверженцы того или иного метода перечисляют свои доводы и преимущества. Вызревшие за летний период стебли культуры с развитой мочковатой корневой системой лучше растут и развиваются при посадке малины осенью. Агрономы компании «Аптека Садовода» советуют помочь растению преодолеть полученный стресс: подкормить питательными веществами и микроэлементами, обезопасить от нашествия вредителей, уничтожить сорняки, взрыхлить почву, обогащая плодородный слой кислородом, провести профилактику распространенных заболеваний.
Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Правильная посадка малины весной

Предпочтение посадке малины весной отдают в северных и центральных регионах Украины, где зимний период характеризуется бесснежной погодой с частыми оттепелями. Корневая система малины находится в верхнем слое почвы (до 45 см). Из высаженных под зиму саженцев 30% не переживают холодный период года.

Як обрізати малину навесні | Аптека садівника
Система защиты малины
Из этого видео вы узнаете, как защитить культурные растения от вредителей, болезней и сорняков.