Вирощування смородини: посадка, догляд та розмноження

Вирощування смородини:  посадка, догляд та розмноження

Кожна господиня знає, як заготовити ягоди смородини – хтось перетирає її з цукром, хтось варить варення. А от технологія вирощування смородини для багатьох чомусь як китайська грамота.

Боляче дивитись на старі, немічні, низенькі кущики смородини, які ростуть по селах, коли я знаю, як насправді може й має виглядати ця культура.

Якщо хочете мати відро ягід смородини з куща, не полінуйтеся дізнатися про особливості вирощування (агротехніку) цих ягідних кущів!

Наприклад, велике значення має обрізка. Так, вже на другий рік правильно обрізана смородина збільшує врожайність у 3–5 разів! Однак при цьому рослина боїться низин і схилів, близькості ґрунтових вод і посухи. Найкращий ґрунт для неї – чорнозем із глиною (суглинок). Кущ потребує хорошого освітлення, а місце, де росте смородина, має добре провітрюватись. Також завжди важливе просапування від високорослих бур’янів і добре підживлення. Ну, а тепер я розповім вам про всі ці особливості докладніше.

 

Розмноження смородини

Звісно, найкраще садити саджанці, придбані у садовому розпліднику. Вони здорові й готові до дорослого життя.

Обрати найкращі сорти української та зарубіжної селекції вам допоможе також стаття про сорти чорної смородини.

Обирайте саджанець із двома пагонами щонайменше 30 см. З одного можна зрізати верхівку із 4–5 бруньками. Цю зрізану гілочку поставте у склянку води на підвіконня й уже за місяць вона пустить корінчики. Таким нехитрим способом (живцюванням) можна розмножити сорти чорної смородини, але такий спосіб розмноження не підійде для порічки.

Живці порічки доволі рідко пускають корінці. Принаймні, мені цей варіант не підійшов.

Найпоширеніший спосіб розмноження чорної смородини – живцями. Якщо ви задивляєтесь на красивий кущ чорної смородини в сусідки, попросіть її про живець. Це має бути двох-трирічна гілочка з міцною корою завдовжки до 20 см з 4 бруньками. Таким способом смородину можна розмножувати навіть взимку або в березні – поставивши у воду на підвіконня живець. Приблизно через місяць живці пускають корінці, а потім за настанням теплої погоди їх висаджують у сад. Але повторюсь, це справедливо в основному для чорної смородини.

Зручний спосіб розмноження порічки та чорної смородини відводками: найближчу до землі гілку пригинають, закріплюють для надійності скобками та присипають ґрунтом. Таким способом розмножують навесні та влітку. У присипаному ґрунтом місці смородинова чи порічкова гілочка вкорениться та дасть нові ростки, утворюючи маленький кущик. Навесні наступного року після перезимівлі гілку від материнської рослини відрізають, а молоденький кущик за необхідності пересаджують на обране місце.

 

Посадка смородини

Ґрунт на моєму городі – чорнозем із слабкою кислотністю, з невеликою домішкою глини. Такий склад ідеальний для обох видів смородини. Порічка легше витримує застій води, тоді як чорна смородина зовсім його не любить. Саме тому в болотистій місцевості в Поліссі стільки порічки й жодного куща чорної.

Ямки під саджанці або живці викопують так, щоб у кожного куща було приблизно до метра вільного місця. Глибина лунки залежить від довжини корінця. При посадці смородину заглиблюють на 5–10 см, щоб утворилися додаткові корені. Також раджу садити її нахиленою на північ, гілка почне тягнутися до сонця, утворюючи нові бічні корінці.

Кращий час для посадки восени – жовтень. Навесні також можна садити, тільки кущ повільніше розвиватиметься в перші місяці. Найкраще посадку перенести до початку активного сокоруху, в березні. Всю весну саджанці активно поливають, а також і в першу половину літа, якщо немає достатніх опадів.

У саму лунку насипають півлітра перегною та 5–10 грамів комплексного калійно-фосфорного добрива. Корінці перед посадкою попередньо замочують у земляно-глиняній суміші. Якщо ви саджаєте смородину навесні, замочіть корінці саджанців у препараті Антихрущ, який вбереже молоді корінчики від ґрунтових шкідників: дротяників, личинок хруща тощо.  10 мл розчиніть в 1–2 літри  води, залиште у цій суміші на 1–2 години, поки в ямці всідається ґрунт.

За бажанням до розчину можна додати також стимулятор росту Гулівер Стимул для кращого укорінення.

Детальніше про стимулятори росту, які вони бувають і для чого потрібні – читайте тут.

Після посадки важливо добре утрамбувати ґрунт, щоб випустити зайве повітря, а потім ще підсипати землю, щоб зрівняти засипану ямку з рівнем землі. Також після посадки слід рясно полити кущ.

 

Обрізка чорної та червоної смородини

Почавши обрізати смородину при посадці на 3–4 бруньки (вкорочувати молодий пагін), продовжуйте це робити протягом чотирьох років.

Так обрізають торішні гілки чорної смородини для того, щоб вони гілкувалися й давали більше врожаю. Зазвичай на гілці залишають зовнішню бруньку, щоб кущ ріс назовні, а не всередину. Залежно від сорту чорної смородини обрізанням гілок на другий рік можна підвищити врожайність в 5 разів. На третій рік вона зменшується, а на четвертий знову зростає. Після шести років врожайність куща йде на спад.

Не раджу сильно обрізати верхівки у порічки (червоної або білої), оскільки це найбільш продуктивна частина куща. Смородину проріджують, обстригаючи слабкі пагони, щоб не допускати загущення куща. Також зрізають нижні гілки, які можна використовувати як відводки для розмноження куща. Урожайність червоної смородини підвищується на дво-трирічних гілках, а різкий спад можна очікувати зазвичай тільки за великої загущеності.

Техніка й терміни обрізки червоної та чорної смородини описані тут.

Восени до догляду додається ще очищення кущів від хворих та сухих гілок. Наприклад, всередині старих гілок чорної смородини часто оселяється шкідник – скляниця; такі гілки вирізають під корінь.

Зазвичай у здорових кущів правильної форми залишають 15–25 гілок. Третина з них має бути молода – до 3 років у чорної смородини, й до 6–7 років – у порічки. Чорна смородина раніше старіє, у 6–7 років, тоді як порічка виходить на пенсію років у 15. А при доброму догляді порічка може рости й 20–25 років.

 

Підживлення і полив смородини

Смородина невибаглива до клімату, її основна вимога – поживність та вологість ґрунту. Особливо до вологості чутлива порічка, їй чим більше води, тим краще. Вона також добре росте біля водойм. Чорна смородина не любить надмірної вологості, однак за тривалої спеки й посухи вона потребує рясного поливу – по 20–30 л води під кущ. Поливають таким чином раз на 5–7 днів, поки не зміниться погода. Індикатором для поливу слугує листя: якщо воно скручується вниз, опускається, це вірна ознака нестачі поливу.

Як удобрювати чорну та червону смородину? Вона не любить закисленого ґрунту, тому його розкисляють попелом – 1 стакан на 1 кв. метр. Я часто так роблю, крім того, при спалюванні гілляччя цей же попіл розсипаю попід кущами. Під час поливу або дощу попіл розчиняється й корисні елементи потрапляють до коренів.

Щовесни смородину удобрюють азотним добривом. Можна, наприклад, сечовиною – 30–50 г під кущ. А восени підживлюють без азоту: до відра перегною плюс 30–40 г суперфосфату та удвічі менше калійного добрива. На четвертий рік кількість підживлення зменшують на третину. Якщо ґрунти родючі, підживлювати достатньо раз на два роки. У мене на ділянці родючий суглинок, тож я обмежуюсь попелом і перегноєм восени.

 

Хвороби та шкідники смородини

Листя смородини часто змінює колір, але за садово-городніми клопотами мало хто звертає на це увагу. Найпоширеніша хвороба цих кущиків із ранньої весни – борошниста роса. Вона може оселитися на кущі ще в період розпукування бруньок. Листя вкривається білим  грибковим нальотом.

Листя може вкриватися також рудими опуклими плямами – іржею. Цей грибок заноситься вітром, зазвичай від сосни чи осики.

Хворіє смородина також плямистістю – плями можуть бути світлі (септоріоз) або темно-бурі (церкоспороз), які спершу збільшуються в розмірах, а потім вкриваються нальотом. Причина виникнення таких хвороб – надмірна загущеність куща. Проти цих грибкових хвороб  можна використати бордоську рідину – 100 г мідного купоросу плюс 200 г негашеного вапна на 10 л води обприскують з інтервалом у два тижні. Найкраще обробляти ранньою весною або ж після збору ягід.

Якщо листя червоніє на порічці – це ознака хвороби антракнозу.

Найгірший шкідник чорної смородини й порічки – попелиця. Інколи мені здається, що цей шкідник любить мою смородину більше, ніж троянди. Від її колоній скручується листя, опадає зав’язь. Від попелиці можна змивати та обробляти листя гіркими настоями, але це не дуже ефективно. Ще в смородини буває така напасть, як бруньковий кліщ – шкідник виїдає бруньки, тож після його нашестя здорового листя або плодів годі й чекати. Від посухи також може з’явитися й павутинний кліщ – листя сигналізує про нього жовтими цятками.

Детальніше про обробку чорної смородини та порічки від хвороб та шкідників читайте тут.

Від хвороб та шкідників я обприскую свою смородину одночасно комплексами препаратів – до цвітіння препаратами Фас 2 мл + Захисник 12 мл на 5–8 л води з розрахунку на сотку.

Уже після збору ягід у липні в хід іде Антиколорад Макс 2 мл + Фундазим 10 г на 5–8 л води.

Якщо у вас є реальна загроза якоїсь хвороби чи шкідника, то раджу додатково ще обприскати кущі в період, коли розпочинають формуватися ягоди – Антигусінь 4 мл + Самшит 3 мл на 5–8 л води.

 

Якщо ставитися до смородини з такою ж увагою та турботою, як до власної дитини, не допускати хвороб та шкідників, підживлювати та поїти – ох і врожай ви матимете! І тоді найбільшою проблемою садівників, які вирощують смородину із любов’ю для себе тільки одна – куди подіти стільки урожаю?

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.