Як щепити грушу – питання, яке хвилює багатьох садівників-початківців. Зазвичай це дерево обділене увагою садівників, бо майже не завдає клопоту. Але ті, хто займається щепленням плодових дерев, часто експериментують і з грушевими деревами, прищеплюючи на них нові сорти.

Навіщо щепити груші? Як і з іншими деревами, найперше для вирощування гілок нових сортів на одному дереві та прискорення плодоношення. Також щеплення старої груші омолоджує її. Окрім цього, щеплення поліпшує запилення, адже більшість груш потребують інших сортів для зав’язування плодів. Так, дослідження показали, що запилення бджолами однієї груші після інших сортів збільшує кількість зав’язей у десять і більше разів.

Правила щеплення груші

Груша добре приживається на груші, тому це найкращий варіант для підщепи. Гілочки груші добре приймаються також на айві, яблуні, інколи на вишні та червоній горобині. Остання стійка до застою вологи, росте на болотистих землях, де звичайна груша не вижила б, тому щеплення на цьому дереві дає змогу отримати грушки, які добре ростуть у не дуже сприятливому ґрунті. Смак плодів також може трохи змінитись.

Щеплення груші на дичці вважають чи не найкращим. Дика груша морозостійка, менш примхлива до складу ґрунту.

Під час вибору сортів, які ви бажаєте прищепити на груші, зважайте на терміни плодоношення. Ранні грушки на пізньому сорті підщепи й пізні на ранньому розбалансують біоритми дерева, воно частіше хворітиме і менше віддаватиме врожай. Також такі дерева можуть вимерзнути взимку. Будьте готові, що частина прищеп не приживеться.

Щеплення найбільш сумісних сортів передбачає, що на новому місці лише кожна десята гілочка не прийметься. Щоб підвищити приживлюваність, важливо провести процедуру якомога швидше. Якщо час щеплення становить більше хвилини, камбій (зелений шар дерева, завдяки якому рослина росте вшир) підсихає і приживлення йде гірше.

Живці для груші можна зрізати після перших морозів взимку або до початку сокоруху навесні. Обирайте однорічні гілки на 6–8 бруньок, які вкриті міцною корою й потріскують при згинанні. Міцніші гілки ростуть із південного боку крони, ближче до верхівки.

Живці зберігають у холоді – наприклад, у погребі, замотавши у тканину або зануривши у вологий пісок. Не допускайте обсихання живців.

Щеплення навесні проводять у період набубнявіння бруньок. Це означає початок сокоруху.

Надрізи слід робити гострим чистим інструментом, не торкаючись руками зрізів. Живці після щеплення обрізають, залишаючи частину гілочки з 3–4 бруньками.

Щеплення груші за кору

Щеплення груші за кору – мій улюблений спосіб, бо з ним найменше мороки. З початком сокоруху кора легко відстає від стовбура, отже живець простіше запхати, не роблячи великого розрізу на корі. Стовбур підщепи зріжте на висоті коліна на рівний пеньок. Зачистіть місце зрізу гострим ножем, можна використати будівельний або канцелярський, з тонким лезом. Тоді обережно надріжте з одного боку кору на 1–2 см зверху донизу. Дістаньте заготовлений із зими живець. Різким рухом зробіть зріз під дуже гострим кутом. Потім цей оголений кінчик живця потрібно вкоротити на півсантиметра й запхати у надріз кори підщепи. Намагайтесь пропхати його трохи глибше надрізу кори, але так, щоб не зламати живець.

Коли прищепа чітко встане під кору підщепи, місце щеплення добряче обмотують ізоляційною стрічкою. Дехто із садівників вмочує живці у солодку воду для кращого приживлення. Не знаю, наскільки це прискорить приживлення, для мене важливо,  щоб стикались шари камбію на підщепі та прищепі.

Після обмотування потрібно порахувати три нижніх бруньки на живці і над третьою обережно зрізати гілочку секатором. Обидва зрізи на прищепі та підщепі замащують садовим варом. Також для кращого приживлення можна одягнути на місце щеплення поліетиленовий пакет, а за два тижні зняти.

Цей спосіб щеплення застосовують, якщо не вдалося щеплення іншим способом або був зламаний саджанець.

Щеплення груші навесні

Є й інші традиційні способи щеплення груші: копулювання, в розщіп, у бічний розріз. Для копулювання необхідно, щоб діаметри підщепи й прищепи збігались. Для цього обидві гілки зрізують під гострим кутом так, щоб зріз з одного боку живця не заходив за основу бруньки. Прищепу прикладають до підщепи так, щоб кора збігалася. Потім місце щеплення обмотують ізоляційною стрічкою чи поліетиленом на два тижні. Також можна замастити слід щеплення садовим варом.

Щеплення в розщіп практикують, коли на більш дорослу підщепу треба «поселити» живці, наприклад, при омолодженні. При цьому в зрізану перпендикулярно гілку (пеньок) встромляють обрізану з двох боків прищепу. Цей спосіб називають «в розщіп», бо ширина заглиблення дуже мала, і перед тим, як живець запхають у щілину, в неї вставляють невелику розпірку. Глибина розрізу на підщепі має бути щонайменше 5 см. Коли розпірку забирають, деревина тісно стискає живця. Важливо простежити, щоб шари камбію на підщепі та прищепі тісно стикались. Обмастіть місце щеплення садовим варом та обмотайте плівкою на два тижні.

Щеплення в бічний зріз – це щеплення живця за кору на гілку. Розріз на підщепі може бути т-подібним або овальним. На живцях роблять гострі зрізи з двох боків.

Щеплення груші влітку

Груші, як і інші дерева, влітку прищеплюють вічком. Цей спосіб називається окулірування (окуліровка), а найкращий час для нього – липень. Зазвичай його практикують на молодих двох-трирічних деревах із тонкою корою. Таким чином можна щепити ще один сорт на щеплений саджанець. Якщо щеплення зробити у кореневу шийку, виросте новий стовбур і тоді старий можна буде спиляти.

Бруньку з частиною кори до 3 см зрізують із заготовленого в той самий день живця і закладають у розріз кори підщепи. При цьому на основному дереві вирізають співмірний за формою та розміром овал такий самий, як на бруньці. Також можна використати т-подібний розріз.

Особливість такого щеплення полягає у тому, що перед процедурою на бруньці залишають черешок (хвостик) від листка і за ним судять, чи прижилась прищепа. Якщо хвостик засох і відпав – брунька прижилась, якщо тримається міцно – брунька засохла.

Детальніше про способи щеплення читайте тут.

Який би спосіб щеплення груші ви не обрали, спершу потренуйтеся на гілках кущів чи аличі. Подбайте про чистоту рук та інструментів, обробляйте рани садовим варом і спостерігайте за станом своїх дерев. Повірте, отриманий результат вас дуже порадує, особливо, коли можна буде збирати врожай різних сортів груші на одному дереві.