Груша
Галовий кліщ на груші, листовійка на груші, попелиця на груші – ці та інші шкідники здатні позбавити спокою і сну тих садівників, які посадили грушеві дерева і розраховують отримати високий урожай. Тим більше, що груші коштують набагато дорожче за яблука, і втратити хороший урожай означає втратити хороший прибуток.
Що ж робити, якщо шкідники вже оселились на плодовому дереві? Як боротися з ними? Давайте спробуємо разом вияснити, як правильно боротися зі шкідниками груші, тим більше, що часто вони приносять із собою і спори грибків, які викликають хвороби груші, що тільки погіршує становище.
Як щепити грушу – питання, яке хвилює багатьох садівників-початківців. Зазвичай це дерево обділене увагою садівників, бо майже не завдає клопоту. Але ті, хто займається щепленням плодових дерев, часто експериментують і з грушевими деревами, прищеплюючи на них нові сорти.
Навіщо щепити груші? Як і з іншими деревами, найперше для вирощування гілок нових сортів на одному дереві та прискорення плодоношення. Також щеплення старої груші омолоджує її. Окрім цього, щеплення поліпшує запилення, адже більшість груш потребують інших сортів для зав’язування плодів. Так, дослідження показали, що запилення бджолами однієї груші після інших сортів збільшує кількість зав’язей у десять і більше разів.
Обрізка груші – найменш клопітна справа для садівника. Це дерево росте прекрасно і без обрізки, але для хорошого врожаю гілки час від часу треба вкорочувати. Якщо ви задаєтесь питанням, як обрізати грушу та коли, кращий час для цього – рано навесні.
Більшість груш – сильнорослі, міцні дерева, тому важливо контролювати висоту грушевого дерева до 4–4,5 м. А вже після досягнення грушею потрібної висоти можна розслабитися і приблизно років 30 збирати щорічні врожаї.
Щоб хвороби грушевого дерева не завдавали додаткових клопотів власникам садових ділянок, компанія «Аптека Садівника» представляє комплексну програму захисту зерняткових культур від більшості хвороботворних збудників — грибків груші, профілактики бактерій, поширених в Україні. Слідуючи рекомендаціям досвідчених агрономів інтернет-магазину, можна без проблем та особливих зусиль підтримувати сад у здоровому стані. Досить за запропонованою схемою проводити регулярні захисні обробки культури фунгіцидами, інсектицидами, боротися з бур’янами за допомогою гербіцидів, підгодовувати рослини потрібними добривами. Хвороби груші та інших плодових дерев набагато простіше попередити, ніж намагатися вилікувати за появи первинних або вторинних симптомів.
Усе про Грушу
У природних умовах грушеве дерево виростає до 25–30 метрів заввишки, діаметр крони становить близько 5 м, а обхват стовбура — 70 см. На дачній ділянці з подібного велетня складно зібрати урожай — плоди падають і деформуються під час удару об землю. Як правильно підібрати саджанці груші, як вибрати найкращий сорт, виділити відповідне місце в саду, ефективно протистояти навалі шкідливих комах, запобігати характерним захворюванням культури? Про все це докладно консультують експерти інтернет-магазину «Аптека Садівника». Належний догляд за молодими й дорослими деревами значно підвищує родючість груші, поповнюючи осінньо-зимовий раціон корисними й смачними фруктами.
Сорти й сортові особливості
Сьогодні відомо приблизно 3000 сортів груші, які за термінами цвітіння й дозрівання підрозділяються на ранні, середні та пізні. Для кращої плодовіддачі рекомендується садити по 2–3 екземпляри кожного різновиду. Впевненість у позитивному результаті докладених зусиль вселяє підбір сорту груші, виведеного або районованого в Україні. Такі дерева зі щорічним плодоношенням можна вирощувати в будь-якому регіоні країни.
Літні сорти
-
«Весільна». Яскраво-жовті ароматні плоди з рожевою м'якотою відрізняються солодкістю із легкою кислинкою. Шкірочка гладенька, без горбків, деякі фрукти досягають 200 грамів. Хоч дерево самозапильне, але для вищого врожаю не бажано садити його на самоті. Перші плоди дозрівають із середини липня, їхнє призначення — вживання у свіжому вигляді (до 10 днів), приготування варення.
- «Лимонка». Дерево до 6 метрів заввишки відрізняється рясним врожаєм жовтих округлих плодів масою близько 100 г. Груші солодкі, соковиті з вираженою кислинкою. Рослина легко переносить посуху, але в період наливання плодів бажаний полив. Запилення перехресне.
- «Іллінка». Сорт характеризується середнього розміру плодами (150 г). Забарвлення жовто-зелене з одностороннім рум’янцем. Смак — солодкий, без притаманного аромату. Гамуз соковитий, зернистий,за повної зрілості стає жовтим, розсипчастим, позбавленим смаку. Фрукти можна зберігати не довше 10 днів у прохолоді, вони придатні для консервації. У суворі зими півночі України дерево рекомендується утеплювати.
- «Ізольда». Зелені з жовтим бочком фрукти достигають на початку серпня. Маса досягає 250 г. Плоди характеризуються солодкістю, що тане в роті. Це швидкоплідна рослина — перший урожай можна отримати з 3–4 років після висадки саджанця на постійне місце. Дерево стійко переносить українські морози, не хворіє на паршу.
Осінні сорти
Виведені українськими селекціонерами сорти, що дозрівають у вересні-жовтні, відрізняються солодкою соковитістю із кислуватим присмаком. М'якоть тане, без зернистості. Груші «Крупноплідна», «Говерла», «Осінь Буковини» можуть зберігатися до Нового року в прохолодному приміщенні.Зимові сорти
- «Бере Київська». Сорт добре зберігається в зимово-весняний період. Жовто-оранжеві плоди мають солодкий смак із характерною кислинкою. Шкірочка рівна, гладка. Маса середнього розміру груші досягає 300 г. Для плодоношення потрібно дерево-запильник. Культура відрізняється стабільно високими врожаями.
- Відмінною лежкістю характеризуються сорти «Черемшина», «Львівський Сувенір», «Яблунівська».
- «Родзинка Криму» — пізньостиглий сорт. Солодкий урожай збирають у листопаді, він зберігає смакові якості до середини квітня. Товста шкірка оберігає великі плоди від ушкоджень під час перевезення. Золотистого кольору фрукти їдять свіжими, готують джеми, використовують як начинку під час випічки.
Знімання плодів бажано робити вручну, щоби запобігти механічним пошкодженням. Починають прибирання трохи раніше повного дозрівання: літні сорти — за тиждень, середні — за півмісяця, пізні — до заморозків. Зимові різновиди груши можна зберігати до квітня-травня.
Властивий річному сорту смак проявляється після нетривалого дозрівання в прохолодному сховищі. Прибирання проводиться в кілька етапів у міру дозрівання.
Груша: користь і склад
Солодкі свіжі фрукти цінують за низьку калорійність, багатий набір вітамінів і мінералів, наявність волокон, що поліпшують травний процес. Достатньо упродовж дня з’їсти 4–5 середніх за величиною плодів, щоби забезпечити денну дозу клітковини. Регулярне вживання груш допомагає знизити небезпеку інсульту й кількість шкідливого холестерину в крові, позбутися ниркових захворювань, омолодити склад крові, запобігти утворенню тромбів. Поряд із культурними рослинами використовують сировину дикорослого дерева.Корисні властивості груші не обмежуються складом плодів. У лікувальних цілях використовують листя, ніжки, кору для приготування чаїв, компотів, відварів. Сировина застосовується в косметології, у рецептах наукової та народної медицини, у кулінарії.
Склад свіжих і сухих плодів суттєво відрізняється за кількістю інгредієнтів. Не рекомендується ласувати фруктами людям, схильним до кровотечі, що страждають на патології підшлункової залози. Десерт їдять через 1,5–2 години після основного приймання їжі.
Нюанси посадки груші
Відзначається повсюдне виростання груші в Україні. Кліматичні умови підходять для сортових і дикорослих дерев — родючий ґрунт, м’які зими, достаток вологи. Між саджанцями залишають відстань, рівну висоті дорослої культури.
Як визначити найкраще місце для посадки
Навіть рослина з високою зимостійкістю любить затишне від холодного північного вітру місце. Вибираючи на дачі, де садити грушу, варто звернути увагу на південну або південно-західну частину. Бажано, щоби споруда або огорожа захищали дерево від протягу. Груша не любить близького (менше ніж 2 м) розташування ґрунтових вод. Потрібен родючий ґрунт нейтральної або слабокислої реакції. Високу кислотність усувають попереднім вапнуванням не пізніше 4–6 місяців до посадки культури.
Обов’язкове хороше освітлення сонцем. Оптимальний варіант — посадка груші на природній або штучній височині.
Терміни посадки дерева
Саджанці можна висаджувати до ґрунту навесні (до початку сокоруху) і восени (після опадання листя) у південній і центральній частині країни. На півночі надійніше обмежитися весняним способом, щоб убезпечити молоді рослини від підморожування гілок і коренів. Пізно придбані саджанці варто прикопати на садовій ділянці або зберегти в погребі (підвалі). Краще приживаються однорічні рослини з добре розвиненим корінням.
Підготовка ями
Як садити грушу і якого розміру необхідно викопати яму, залежить від сортової характеристики саджанця і різновиду підщепи. Чим більша передбачувана висота дорослої рослини, тим глибше й ширше потрібний «фундамент». Для невисокого деревця достатньо периметра 30х40 см, завглибшки 50 см. Потужним рослинам потрібні параметри 80х80х80 см. Довгий стрижневий корінь рекомендується підрізати, щоби стимулювати зростання бічних відгалужень.
Готувати поглиблення для посадки саджанця рекомендується завчасно (не менше 3 тижнів). Треба видалити смітну рослинність, вийняти родючий шар. Потім засипати яму сумішшю піску, перегною, дернового ґрунту, сформувавши по центру пагорб. Для підв’язки саджанця можна вбити кілок, довжина якого на 0,5 м вище поверхні ґрунту.
Кореневу систему бажано підгодувати комплексним добривом «Авангард Плодово Ягідні», замочивши в розчині на 4 години.
Опускаючи саджанець на земляний горбок при посадці, варто розпрямити корінці, попереджаючи заломи. Засипку роблять родючою землею, поступово трамбуючи її від країв до центру. Коренева шийка має підійматися на рівні 4–6 см від ґрунту, опускаючись при усадці ґрунту.
Пристовбурні кола необхідно обгородити земляним валом для запобігання розтіканню поливальної рідини (2 відра на квадратний метр площі). Останній штрих — мульчування ґрунту для збереження вологості. Матеріал не має торкатися стовбура дерева.
Заходи з догляду
Догляд за грушею підвищує опірність культури поширеним хворобам, допомагає протистояти комахам шкідників, забезпечує щорічну врожайність, подовжує термін життя і плодоношення дерева.
Підживлення
Лікування груші може не знадобитися, якщо регулярно постачати молоде дерево необхідним живленням, що підвищує імунітет. Добрива в хелатній формі, при позакореневому способі підгодівлі, потрапляють у клітини рослини через 5–6 годин.Щоби забезпечити культуру необхідним комплексом корисних речовин, достатньо обприскувати молодий сад кожні 2 тижні препаратом «Авангард Плодово Ягідні». Можна поєднувати захід із боротьбою проти профільних хвороб і шкідників. Підсилює результат додавання до робочого розчину засобу «Авангард (Гулівер) Стимул».
Органічні добрива рекомендується вносити 1 раз у 3 роки.
Полив
Молоді саджанці потребують регулярного поливу. По контуру крони необхідно викопати канавку завглибшки 15–20 см, куди заливають поливальну рідину. Родючий шар треба наситити водою на глибину 40 см. Кратність заходів залежить від віку рослини й погодних умов.Догляд за ґрунтом
Щоби забезпечити комфортні для зростання й розвитку умови, необхідно регулярно видаляти багаторічні та однорічні бур’яни. Розпушування ґрунту покращує постачання кореневої системи киснем, необхідним для росту й розвитку. Можна застосувати гербіциди «Гліфовіт Екстра», «Галант», «Антибур’ян». За обробки необхідно уникати попадання робочої рідини на елементи дерева.
Обрізка
Протягом вегетаційного періоду проводять кілька заходів з обрізки гілок. Формування крони в молодого деревця проводиться в кілька етапів, поступово отримуючи певний варіант.
Розріджено-ярусний різновид складається з 2–3 «поверхів», кількість скелетних гілок варіюється від 6 до 8–9. Процедура забезпечує рівномірне освітлення крони, сприяє отриманню більшого врожаю.
Пальмет із вільно розташованими гілками представляє другий різновид формування крони. Обрізка груші — необхідний захід, який ліквідує «зайві» паростки, що заважають плодоутворенню.
За санітарної обрізки видаляють хворі, пошкоджені, сухі гілки, які можуть служити джерелом хвороб дерева.
Омолоджувальна процедура потрібна старим грушам, щоби відновити приріст плодових паростків.
Шкідники груші та способи боротьби
З ранньої весни до пізньої осені необхідно обробляти садові посадки інсектицидами, щоби запобігти безконтрольному розмноженню шкідливих комах. Численні шкідники груші знищують листя, квіти, плодову зав’язь, пошкоджують зрілі фрукти. Проти зимуючих комах проводять обробку до набрякання бруньок. Застосовуючи препарат українського виробництва «Захват Ойл», ліквідують колонії коників, молі, кліщів, попелиці на різних стадіях росту.
Регулярні обприскування до й після цвітіння, під час наливу плодів, дають змогу позбутися яблуневого квіткоїда, довгоносиків, листоблішок, кліщів, листовійок, каліфорнійської щитівки, пильщиків, попелиці, різних гусениць. Ефективно діють препарати «АТО Жук», «Антигусінь», «Антикліщ Про», «Колібріс», «Жук ОФФ», «Гудвін». Час захисту — приблизно 20 днів. Препарати потрібно підбирати залежно від виду шкідників.
Хвороби груші
На різних стадіях розвитку плодів, дерево уражається бактеріальними й грибковими захворюваннями, боротися із наслідками яких досить складно. Хвороби груші бактеріального походження не піддаються лікуванню. Заражені гілки, листя, плоди потрібно спалити, щоби не поширювати інфекцію. Профілактичні обробки рослин фунгіцидами можна поєднувати за часом з обприскуванням проти садових шкідників. Засіб «Гарт» ефективно захищає посадки від парші, використовується для профілактики бактеріального опіку та раку, моніліозу.
Проти борошнистої роси, парші, плодової гнилі діє препарат «Страж». Також можна застосовувати засоби «Захисник», «Самшит». Збудники інфекції ефективно знищуються мідним або залізним купоросом — розчином обприскують частини плодового дерева і прилеглу ділянку землі.
Як зберегти плоди взимку
Зберігання груші можна виконати кількома способами.
Сушіння фруктів виробляється за температурного режиму до 50°. Інакше в плодах розпадаються вітаміни. Промиті плоди ріжуть невеликими шматочками й викладають на піддони або листи сушарки. Продукт буде готовий через 2–3 доби, але більш тривалий період потрібен для сушіння на повітрі. Не бажано викладати плоди на сонці, краще віддати перевагу провітрюваній тіні горища. Зберігати готову сировину варто в герметично закритій тарі в сухому місці.
Швидке заморожування до температури 20–25°C морозу дає змогу зберігати фрукти понад рік без втрати якості.
Пізні груші зберігають велику частину вітамінів при організації правильного зберігання в прохолодному (5–7°С) приміщенні. Фрукти розкладають у картонні ящики шарами, пересипаючи кожен ряд соломою. Не бажано допускати контакт плодів між собою. Регулярний контроль допомагає вчасно видалити зіпсовані груші.
Багато господинь віддають перевагу легшому методу збереження врожаю — консервації. Смачні компоти, джеми, пюре, повидло значно розширюють живильний раціон.