Усе про Абрикос

Сучасний абрикос — плодове листопадне дерево з об’ємом крони, у дорослому стані, до 3 метрів. Починає родити з 3–5 річного віку, до 7–10 років досягаючи врожайності у 40–50 кг з одного екземпляру. Насадження з декількох дерев різних сортів відрізняються більш високою віддачею врожаю.

Серед вчених досі продовжуються "спори" щодо місця зростання дикого пращура культури. За зовнішніми характеристиками всі різновиди можна умовно розділити на 4 групи. Середньоазіатські та ірано-закавказькі рослини характеризуються сортовим розмаїттям із різним терміном отримання плодів. Яскраве або світле забарвлення властиве здебільшого самонеплідним видам, які витримують короткочасне зниження температури до 20–22°С. Високою морозостійкістю (30–35°С морозу) мають абрикоси сибірсько-маньчжурського і європейського різновидів. У Європі за допомогою щеплень були отримані великоплідні сорти відмінних смакових характеристик, високої транспортабельності.

Кліматичні особливості України дають змогу вирощувати практично всі різновиди культури, продовжуючи сезон отримання смачних і корисних ягід із весни до осені.

У цій статті експерти інтернет-магазину «Аптека Садівника» діляться рекомендаціями щодо того, як доглядати за абрикосом від посадки до плодоношення. Скориставшись слушними порадами, навіть новачок швидко освоює тактику вибору районованих сортів, збільшення плодоношення завдяки підбору відповідних добрив і засобів захисту рослин, правильного поливу й заходів зі збереження вологи, попередження шкоди від зворотних заморозків навесні.

Вибір найкращого місця для посадки абрикосового деревця

Вибираючи, де садити абрикос, бажано враховувати теплолюбність рослини. Навіть короткочасне весняне зниження навколишньої температури до -4°C спричиняє відмирання квіткових бруньок і втрату врожаю. Найкращий варіант — західний схил, на якому дерево здобуває достатньо сонячного освітлення й захищене від холодних потоків повітря. Між саджанцями залишають відстань не менше 5 метрів, щоби запобігти в майбутньому затіненню кронами.

Рекомендується уникати низинних місцевостей, де більш прохолодно в нічну й ранню ранкову годину. На рівній ділянці треба посадити деревце на штучній височині, захистивши з північного напрямку стіною будівлі, забором.

Коренева система відрізняється стрижневим коренем, що проникає глибоко в ґрунт, і горизонтальними відростками, розташованими у верхньому земляному шарі. Абрикос посухостійкий — не любить близького розташування ґрунтових вод. Якщо водоносний пласт розташовується в проміжку 1,5–2,5 метри від поверхні, необхідно при посадці закласти до ями дренаж з керамзиту або гравію.

Як підібрати оптимальний термін висадки саджанця?

У південних і центральних регіонах країни допускається посадити абрикос навесні, до набрякання бруньок, і восени, за 1–2 місяці до настання постійних морозів. Кращій приживлюваності саджанця сприяє попереднє замочування коренів у розчині добрива «Авангард Плодово-ягідні» на 4 години. Також ефективно додати живильну рідину до глиняної бовтанки для передпосадкової обробки кореневої системи.

Восени необхідно розрахувати потрібний для вкорінення термін, щоби рослина не загинула в зимовий період.

У північних регіонах України краще садити деревце ранньою весною. Розмножуються кісточкові плодові насінням, кореневою порослю, окуліруванням на зимостійкій підщепі.

Правильна підготовка посадкової ямки

Хоча доросле дерево не вимогливе до якісного складу ґрунту, молодому саджанцю для повноцінного розвитку необхідна добре здобрений легкий ґрунт. Оптимальна суміш складається з рівних частин торфу, піску, червоної глини. Яму для весняної посадки готують з осені — земля вмощується, органічні речовини перепрівають.

Основні правила, як садити абрикос:

• для бідного ґрунту потрібен більший розмір посадкової ями (мінімальний 80х80х80см);
• неродючий шар необхідно повністю видалити;
• ґрунтосуміш насипають горбком, у середину можна забити кілок, що утримує підв’язаний саджанець вертикально при сильному вітрі;
• коріння рекомендується розправити, попереджаючи загин відростків догори;
• коренева шийка підійматися на 5–6 см над рівнем ґрунту, поступово осідаючи при поливі;
• під кожне деревце необхідно вилити 3–4 відра води.

Щоб уникнути ушкоджень від холоду, варто використовувати горизонтальну прикопку, за якої деревце, притиснуте до землі стовбуром і гілками, розташовується під кутом 45°. Укриття ялиновим гіллям або агроволокном забезпечує збереження тепла від ґрунту.

Чи потрібен полив?

На відстані 80–90 см від стовбура саджанця треба обладнати кільцеве поглиблення, захищене земляним бортиком від розтікання води. У процесі росту культури радіус кільця повторює ширину крони. Оптимальна глибина вологого ґрунту — 40–60 см. За сезон рекомендується провести процедуру не менше 4 разів. Перший полив абрикосів навесні пов'язується із пробудженням бруньок рослини. Також насичення вологою стимулює приріст плодових гілок, налив плодів. Передзимовий захід допомагає вистояти в холодну пору року.

Як попередити збитки врожаю від заморозків навесні?

Абрикос зацвітає рано навесні, до появи листя. Зворотні заморозки ставлять під загрозу можливість плодового врожаю. Експерти агрономи інтернет-магазину «Аптека Садівника» рекомендують кілька способів відстрочки початку цвітіння на 10–14 днів.

Метод холодного мульчування

Сніг на рясно политих з осені пристовбурних кругах щільно трамбують протягом зими. З настанням тепла ділянку накривають теплоізоляційним матеріалом, перешкоджаючи прогріванню ґрунту.

Весняний вологозарядний полив

Як поливати абрикос за загрози нічних заморозків, придумали вчені наприкінці минулого століття: на ділянці встановлюються дощувальні установки вище крони дерев. Постійний потік бризків сприяє утворенню на гілках і листі крижаної кірки, на поверхні якої утримується температура не нижче 0°. Додатково під кожне дерево виливають 50–100 літрів теплої води.

Обробка стовбура дерева

Побілка стовбура вапном запобігає нагріванню поверхні сонячними променями.

Літня обрізка

Укорочення гілок практично наполовину, а також проріджування загуслої крони, допомагають відстрочити появу квіток на рослині.

Шкідники й хвороби: способи захисту, профілактика

Плодовому дереву потрібен догляд упродовж усього року:

• Боротьба із зимуючими та вегетуючими шкідниками (коники, моль, тля, плодожерки, кліщі, довгоносики) полягає в регулярних обприскуваннях крони й стовбура дерева інсектицидами «Захват Ойл», «Антиколорад Макс», «Антигусінь», «Жук Офф», «АТО Жук».
• Хворобам абрикоса — бактеріальному опіку, моніліозу, раку, парші, курчавості листя, борошнистій росі, гнилі різного походження — простіше запобігти. Застосовуються фунгіциди «Гарт», «Захисник», «Самшит». Стікання робочого розчину попереджає прилипач «Тандем».
• Рекомендується постійно знищувати бур’янисту рослинність, обробляючи зарості бур’янів гербіцидами «Гліфовіт Екстра», «Антибур’ян».
• Одночасно варто підгодувати рослину комплексним мікродобривом «Авангард Плодово Ягідні».

Тільки здорове дерево швидко розвивається й рясно родить.

Збір і зберігання плодів

Методи того, як зберігати абрикос взимку, відрізняються різноманітністю. Більше корисних компонентів зберігається при сушінні й швидкому заморожуванні продукту. За консервації й маринування стабілізатором стають оцет, сіль, цукор.

Зберіганню підлягають стиглі плоди, які легко розрізнити за рівною поверхнею, пружністю, характерним ароматом, рівномірним забарвленням. Недозрілі ягоди легко дозрівають у паперовому пакеті, але не варто використовувати поліетилен. Охолоджені абрикоси не достигають.

Замороження

Заморожуванню підлягають фрукти з кісточкою або без неї. Кісточки видаляють, розрізавши ягоду навпіл. Попередньо вимиті й підсушені ягоди поміщають до морозилки. Після затвердіння продукт пересипають у велику ємність. Плоди зберігаються 6–11 місяців.

Сушіння

Розрізняють декілька способів сушіння плодів. Урюк — ягода з кісточкою, що висохла прямо на дереві. Характеризується твердою цільною м'якотою, дрібноплідний.

У кайси й кураги кісточка видалена. Перший варіант відрізняється збереженням цілого плоду, у другому випадку м’ясистий абрикос розрізають на 2 половинки. Щоби зберегти насичений помаранчевий колір сухого продукту, сировину 10 хвилин замочують у воді, трохи підкисленою лимонним соком. Ягоди із твердою м'якотою можна проварити в цукровому сиропі до закипання.

Поширене сушіння продукту на відкритому повітрі, в електродуховці або в спеціальній сушарці. Процес відрізняється тривалістю процедури. Вимоги до кінцевого результату ідентичні. М'якота залишається гнучкою, без виділення соку при стисненні.

Консервація

Консервовані заготівлі користуються найбільшою популярністю. Швидко готують герметично закорковані компоти, варення, маринади. Численні рецепти пропонують різноманітний компонентний склад, практично на будь-який смак.