Блог

Цибуля

Блог
Особливості зберігання цибулі та часнику
Виростити урожай – це лише половина справи, не менш важливо зберегти його до весни. Тривалість зберігання часнику і цибулі залежить від кількох умов: температури, вологості та вентиляції.
Нижче в статті я розповім, які прийоми допоможуть зберегти до весни часник, зберігання якого є складнішим, ніж цибулі. Також ви дізнаєтеся про правильне збирання і зберігання цибулі.
Провідний експерт
Детальніше
Блог
Обробка цибулі перед посадкою: перша битва за врожай
Цибуля на нашому столі – чи не найперший і найцінніший постачальник вітамінів. Проте доволі часто при вирощуванні та зберіганні на цибулю полюють безліч хвороб і шкідників. Вберегти рослини від них можна своєрідною «вакцинацією», тобто обробкою цибулі перед посадкою.
Найчастіше ми вирощуємо ріпчасту цибулю з дрібних цибулинок – діток, сіянки (до 3 см у діаметрі), які торік виросли з насіння. Саме для них і використовується передпосадкова обробка. Проведіть експеримент: посадіть на одній грядці цибулини без обробки, а на іншій після замочування, і ви переконаєтесь, що оброблена цибуля сходить швидше, й урожайність у неї краща.
Провідний експерт
Детальніше
Блог
Вирощування зеленої цибулі: секрети отримання вітамінів
Як виростити зелену цибулю вдома, щоб не лише не купувати перші вітаміни до салату, а й заробити на цьому? Вирощування зеленої цибулі справа настільки проста, що буде під силу будь-якому господарю. І навіть міські жителі можуть навчити, як виростити зелену цибулю – наприклад, у мішках. Нижче у статті я розповім про тонкощі агротехніки за порядком.
Провідний експерт
Детальніше
Блог
Хвороби і шкідники цибулі: як вберегти урожай
Цибуля, як і більшість городніх культур, потребує захисту від шкідників та хвороб. На щастя, ця культура не надто вибаглива, тому впоратися із можливими проблемами за умови вчасного піклування нескладно.
Нижче в статті я розповім, чому жовтіє листя цибулі та як позбутися шкідників цибулі, щоб отримати здоровий урожай.
Провідний експерт
Детальніше
Блог
Посадка цибулі: поради для доброго урожаю
Садіння цибулі – справа нехитра, але не всім вдається зібрати й зберегти високий урожай. У кожної культури є секрети вирощування, і треба точно знати, коли садити цибулю та як підготувати цибулю до посадки. Також дуже важливий вибір ділянки, інакше посадка цибулі не принесе очікуваних результатів. Нижче в статті спробуємо розібратись, які фактори є запорукою якісного урожаю цибулі, щоб зберегти овоч до весни в коморі.
Провідний експерт
Детальніше

Усе про цибулю

Цибуля ріпчаста вирощується людством понад 4 тисяч років. Структура рослини відрізняється укороченим стеблом у вигляді донця, з якого ростуть 1–3 цибулинки, оточені м’ясистими соковитими лусками. Зовні плід покритий тонкою щільною лускатою оболонкою, відповідного до сорту кольору. Квіткова стрілка сягає висоти у 120–150 см, увінчана зонтичним суцвіттям. Чорне насіння визріває в індивідуальній коробочці, яка розкривається в міру його дозрівання.

Лук вважається багаторічним, але городниками вирощується частіше в 1–2 річній культурі — з насіння в перший сезон ростять сівок, на наступний рік із сівка отримують товарну цибулину. Також можна використовувати в їжу зелене листя рослини, яке містить комплекс необхідних людині вітамінів. Розібратися в різноманітті цибульних різновидів і сортів допоможуть агрономи-експерти інтернет-магазину «Аптека Садівника». Співробітники компанії нададуть консультаційну підтримку, розкажуть, як правильно ростити цінний овоч, забезпечувати своєчасний догляд за рослиною, щоби щорічно здобувати високий урожай цибулин і зелені.

Сфера використання

Основний спектр використання цибулевих рослин — споживання в їжу. Ріпчаста й зелена цибуля придатні для консервування, сушіння, заморожування, входять до складу безлічі кулінарних рецептів. Велика кількість вітамінів, мінеральні речовини, цукор, що легко засвоюється, комплекс мікро й макроелементів, ефірні олії сприяють постійному розширенню галузі використання овоча.

Також продукт застосовують у народній та офіційній медицині. Рослина і його похідні використовують для лікування внутрішніх і зовнішніх органів. Стимулюється робота шлунково-кишкового тракту, препарати з ним у складі заспокійливо діють на нервову систему, сприяють очищенню складу крові. Продукти нормалізують обмін речовин, допомагаючи в боротьбі з ожирінням.

Лук сприятливо впливає на шкіру і волосся людини, корегуючи жировий і водний баланс, тому використовується в косметології.

Різновиди овоча

З понад 400 відомих у світі видів цибулі на території України вирощують менше ніж 10. З дикорослих використовується в їжу черемша (ведмежа цибуля). Щовесни занесена до Червоної Книги рослина безжально вирізається через вітамінне листя слабо гострого смаку з часниковим ароматом. Вирощування цибулі вимагає певних умов, близьких до лісових, що ускладнює посадку різновиду на садовій ділянці.

Крім ріпчастої, що утворює досить велику цибулину, вирощують декілька різновидів зеленої цибулі. Проміжною формою вважається шалот, який утворює в гнізді кілька невеликих (15–40 г) плодів.

Наступні різновиди овоча культивуються городниками на перо:

  • порей, у якому цінується масивна ніжка з плоским листям і запахом часнику;
  • шніт — трубчасте листя рослини використовують у їжу в молодому вигляді;
  • слизун — щільна м’ясиста лінійна зелень цінується в дієтичному й дитячому харчуванні;
  • багатоярусний — харчову цінність представляють повітряні цибулинки й ніжна рання зелень;
  • батун — листя відростає одразу після танення снігу, за сезон урожай збирають 5–6 разів.

Зелені культури — багаторічники, що ростуть на одному місці 5–6 років. Розмножуються насінням або поділом куща.

Популярні в Україні сорти

Українські городники вирощують на своїх ділянках культури різного терміну дозрівання: раннього (70–90 днів), середнього (91–120 днів) і пізнього (121–160 днів). Також овочі розрізняють за забарвленням зовнішніх (відтінки жовтого, червоного, білі) і внутрішніх лусочок (білі, червоні, бузкові). За смаком ріпка ділиться на гострі, солодкі й напівгострі різновиди. Для салатів вирощують овоч із товстими лусочками не гострого смаку.

Сорти цибулі раннього дозрівання:

  1. Штутгартен Різен відрізняється плодами середнього і великого розміру, жовтого забарвлення, плоско-округлої форми. Смак гострий. Овоч використовується універсально: у кулінарії, консервації, придатний для зберігання в сирому, замороженому, засушеному вигляді.
  2. Білими лусочками відрізняються сорти Срібний Місяць, Снігова Королева. Плоди салатного призначення. Великі щільні цибулини, вагою до 300 г, придатні для тривалого зберігання.
  3. Луска сортів Ялтинський, Кармен, Рубін зафарбовані у фіолетово-червоний колір. Ранні овочі характеризуються солодким смаком, м'ясистими часточками, салатним призначенням.
  4. Рекомендується вирощувати в однорічній культурі сорти Фермер і Пінгвін. За 3,5 місяці з насіння виростає цибулина масою до 150 г.

Плоди середнього терміну дозрівання частіше вирощуються однорічним способом — посівом насіння в ґрунт.

Донецький Золотистий, Золотий Придністровський, Халцедон, Глобус, За Один Сезон, Веселка повністю визрівають на території України за весняно-літній період.

Пізні різновиди ріпчастої цибулі садять севком, розсадою. Найбільш затребувані районовані сорти: Стригуновский, Луганський, Вольський, Алмадон.

Підготовка посадкового матеріалу

Перед посадкою насіння або сівка у ґрунт рекомендується перевірити їхню якість. Чорнушку замочують у воді й видаляють усі спливлі фракції, у яких не вистачить життєвих сил утворити товарну цибулину. Можна замочити насіння в розчині «Гулівер Стимул» на 30–120 хвилин, щоби раніше з’явилися дружні сходи.

Сівок необхідно відкалібрувати за розміром. Кращим матеріалом для отримання цибулі ріпки вважаються цибулинки діаметром 1–2 см. Більший сівок використовується для вигонки на перо — велика ймовірність, що рослина випустить квіткову стрілку, а цибулина буде деформованою або не виросте взагалі. Прискорити зростання зеленої маси допомагає обрізка верхівки на 1/3.

Прогрівання в нагрітій до 50° воді оберігає сівок від ураження хвороботворними вірусами, грибами. Знезаражувальний ефект забезпечує додавання марганцівки, кухонної солі, харчової соди, відвару календули, ромашки. Процедура триває до повного охолодження рідини. Ефективно запобігає профільним хворобам замочування в інсектициді «Матадор» на ніч. Якщо посадка має відбуватися найближчими днями, сировину підсушують до сипучості.

Як і коли садити озимі сорти

Грядку під посадку потрібно підготувати завчасно — за 1–2 місяці. Варто вибрати добре освітлену ділянку на височині. Не допускається затінення деревами або будівлями й застій води після опадів, танення снігу.

Потрібно скопати землю на 25–30 см углиб (багнет лопати), видаляючи бур’яни з корінням. Удобрювати площу краще перегноєм, фосфорними мінеральними препаратами. Внесення свіжого гною спричиняє сильне зростання зеленої маси, деформацію й рихлість овоча. Коли температура повітря опуститься до 4–6 ° тепла, настає пора посадки озимої цибулі. Бажано, щоби до настання постійних морозів залишався приблизно 1 місяць — час, необхідний для вкорінення саджанців. Сівок не вимагає спеціальної попередньої обробки.

На ділянці нарізають глибокі борозни (5–6 см), витримуючи відстань між рядками у 20–25 см для зручного прополювання. Ріпку розміщують через 3–10 см, залежно від сортового розміру цибулин. Землю необхідно ущільнити. Після встановлення стабільних морозів рекомендується замульчувати грядку.

З настанням весняного тепла необхідно прибрати мульчу. Догляд за посадкою полягає в глибокому розпушуванні ґрунту, поливі, якщо в осінньо-зимовий період випало недостатньо опадів.

Переваги підзимньої посадки:

  • урожай дозріває на 3–4 тижні раніше овочів, висаджених навесні;
  • рослини формуються міцними, з потужним коренем;
  • практично не ушкоджуються комахами шкідниками;
  • не вимагають додаткового поливу.

Основні характеристики посадкового матеріалу:

  • стійкість до стрілкування;
  • для повноцінного розвитку достатня довжина світлового дня становить 10–12 годин;
  • в безсніжні зими рослина зберігає життєздатність за температури до 18° морозу.

Придатні для вирощування в усіх регіонах України сорти голландської селекції Шекспір, Сеншуй, Радар, Еллан, Центуріон і інші. Також садять районований Луганський, Стригуновський. Дає високий урожай Штутгартен Різен.

Можна використовувати некондиційну цибулю, сівок інших сортів діаметром менше ніж 1 см. Дрібний посівний матеріал не стрілкується, а за зберігання взимку часто висихає, не дотягуючи до весняної посадки.

Призначення озимого врожаю — перероблювання та споживання у свіжому вигляді. Зберігаються цибулини значно гірше.

Висадка лука навесні

Весняний варіант посіву ріпчастої цибулі найбільш поширений. Насіння цибулі висівають на грядку, коли температура навколишнього повітря підійматися вище за 3–5° тепла. Паростки не бояться короткочасного зниження температури до -6° C. У борозенки завглибшки 2–3 см розкладають підготовлене насіння з проміжком 1,5–2 см. Коли рослина випустить 2–4 порожніх листочки, проріджують сходи, залишаючи між сіянцями відстань 5–6 см. Необхідно постійно підтримувати землю вологою, забезпечуючи нормальний розвиток культури.

Рання висадка сівка не рекомендується. Земля має прогрітися на 12–13° С тепла, створюючи сприятливі умови для вирощування великої цибулини. У холодному ґрунті розвиток овоча сповільнюється. У результаті рослина викидає квіткову стрілку. Оптимальна температура повітря 18–25°. Під час спеки погіршується якість зелені.

Заходи з догляду

Догляд за посадками полягає в стандартному наборі процедур: розпушування ґрунту, видалення бур’янів, запобігання профільним захворюванням, комплексна боротьба зі шкідниками, полив, постачання необхідними для розвитку поживними речовинами.

Кращі попередники

Цибулеві рослини дозволяється вирощувати на одному місці 2 сезони поспіль, після чого рекомендується витримати паузу у 4–5 роки. Овоч не любить великої кількості органічних добрив, які краще вносити під попередника. Бажано садити цибулю на зелень або ріпку після зернових (виняток овес), томатів, огірків, сидератів, квасолі, капусти, салату.

Небезпека заразити посіви нематодами підстерігає після картоплі, бобів, петрушки, селери, деяких кормових трав.

Підготовка ґрунту

Рослина віддає перевагу ґрунту нейтральної кислотності. Оптимальний коефіцієнт pH 5,5–7,5. На кислих ґрунтах виростає маленька ріпка з тонкими жорсткими лусочками. Землю рекомендується вапнувати восени. У лужний ґрунт (понад 8) необхідно попередньо внести фосфогіпс.

У рік посадки небажано вносити органічні добрива, інакше замість цибулини буде рости зелена маса.

Розташування кореневої системи у верхньому шарі вимагає поживного дренажного типу ґрунту. Оптимальними варіантами вважається супіщаний, суглинний ґрунт. На піску ріпка відрізняється крихкістю, низьким вмістом сухих речовин. На важкому глинистому ґрунті культура уражається грибковими хворобами.

Боротьба з бур’янами

Підготовка ділянки починається з осені. У серпні-вересні рекомендується обробити площу від бур’янів гербіцидом «Антибур’ян». Також можна використовувати препарати «Галант», «Гліфовіт Екстра». Вибір відповідного засобу залежить від найпоширеніших видів шкідливої ​​рослинності.

На ранній стадії вегетації (1–1,5 місяці після сходів) бур’яни можуть повністю заглушити посіви цибулі з насіння. До дії гербіцидів дуже сприйнятлива поросль канатиком, тому обробляють ділянку, коли на рослині з’являються 1–2 справжніх пера.

Гербіцидом «Антипирій» бур’яни обробляються після сходів цибулі на ріпку. Знищуються багаторічні (висота бур’янів 10–15 см) й однорічні (за появи 2–4 листків на бур’яні) рослини. Обробка проводиться 1 раз. Підвищує ефективність препарату прилипач «Тандем».

Засіб «Макстар» знищує різний спектр дводольних бур’янів за вегетації цибулі у фазі 1–2 листків. Не застосовується в посадках культури на перо. Залежно від переважання конкретних різновидів бур’янів, можна обробляти сходи препаратом «Гіпс».

Забороняється проводити захід із іншими додатковими компонентами.

Полив лука

Цибулеві — вологолюбні рослини. У період вегетації необхідно зволоження верхнього шару ґрунту (60 см) до 80 %. Перед збором врожаю (за 15–20 днів) — 60 %. Як поливати цибулю, кожен городник вибирає самостійно. Метод залежить від площі посадки й виду ґрунту. Кращим вважається крапельне зрошення, коли рідина надходить прямо до коріння рослини. На невеликій ділянці можна організувати систему дощування, а пару рядків нескладно полити лійкою. Не варто використовувати холодну воду — цибуля уражається борошнистою росою. Оптимальна температура рідини — 18° тепла.

Потрібно регулярно рихлити ґрунтову кірку в міжряддях, забезпечуючи доступ повітря до коріння. Мульчування допомагає зберегти вологу.

Вибір добрив

Знаючи, чим і як удобрювати цибулю, садівник гарантовано виростить багатий урожай. Дотримуючись народних методів, можна застосовувати для підгодівлі деревну золу, харчову сіль, курячий послід. Але важко самостійно розрахувати норму мікроелементів.

За час вегетації цибулі потрібні:

  • азот, нестача якого погіршує якість зеленої маси й розмір стиглої цибулини, а надлишок скорочує термін зберігання, сприяє ураженню грибками;
  • 60 % фосфору рослина споживає навесні, розподіляючи решту на період, що залишився;
  • калій допомагає боротися з профільними захворюваннями, протистояти навалі шкідників, підтримувати водний баланс;
  • мідь і цинк, що вносяться періодично, покращують збереження плодів у зимовий сезон.

Оптимальний спосіб задовольнити запити овоча — застосувати добриво «Авангард Р Овочі». Мікроелементи в хелатній формі надходять у клітини рослини через 5–6 годин після обробки. Захід повторюється кожні 7–10 днів, його можна поєднувати з профілактикою захворювань, боротьбою зі шкідниками.

Методи боротьби зі шкідниками

Основні шкідники цибулі, що завдають культурі значної шкоди, — це трипси, цибульні мухи, міль, кліщі. Комахи й личинки ушкоджують зелень рослини, у результаті чого цибулина не досягає сортових розмірів. Кліщі відкладають яйця в ріпку, сприяючи загниванню плодів.

Летючі шкідники здатні за сезон виростити 3 покоління потомства. Ігнорування проблеми може залишити городників без врожаю. Найбільш ефективно використовувати інсектициди, розроблені українською компанією «Укравіт» — препарати «Антикліщ ПРО», «АТО Жук» створені з урахуванням кліматичних нюансів регіону, стану і складів ґрунту, сортових і видових особливостей культури.

Профілактика захворювань

З раннього віку (стадія 1–3 листочків) рослина уражається захворюваннями. Від пероноспорозу допомагає обприскування зелені засобами «Цілитель», «Гарт». Обробку можна поєднати з профілактикою проти шкідливих комах. Ці ж препарати ефективні у фазі 4–5 листків. Процедуру варто об’єднати з підгодівлею молодих рослин.

На стадії 8–10 пір'їв становлять небезпеку такі захворювання цибулі: пероноспороз, альтернаріоз, гниль донця, фузаріозне в’янення бадилля. Метод боротьби й профілактики — застосування фунгіциду «Захисник», дію якого підсилює «Гулівер Стимул».

За 10–15 днів до збирання рекомендується обробити посадку засобом «Гарт», запобігаючи грибковим хворобам.

Під час закладки на зберігання бажано обробити сировину препаратом «Фундазім». Після підсушування цибулини практично не уражаються гниллю донця.

Збір і зберігання врожаю

Вирощений урожай необхідно вчасно зібрати й правильно підготувати до зимового зберігання. Ознакою дозрівання культури вважається початок відмирання зелені. Цибулева шийка стає тоншою і втрачає пружність, листя жовтіє й полягає. Якщо час прибирання збігся з періодом дощів, бажано швидко прибрати плоди з городу — підвищена вологість провокує повторний ріст рослини, погіршуючи її якість, скорочуючи період зберігання. Необхідно за тиждень до початку збирання підрізати коріння гострою лопатою, щоби припинити надходження вологи до плоду. Також прискорює дозрівання прийом відкопування цибулин по плечики.

Якщо овоч не призначений для тривалого зберігання, повністю обрізають листя, залишаючи шийку завдовжки приблизно 10 см. У результаті прискорюється процес дозрівання. Не варто затягувати з прибиранням цибулин, щоби запобігти потраплянню мікробів до відкритого зрізу.

Коли збирати цибулю осінньої посадки

Озима цибуля готова до збирання на 3–4 тижні раніше, ніж посаджена навесні. Прибирати урожай варто, коли основна маса листя (75 %) пожовтіє й поляже. Недоспілі плоди дозрівають під час сушіння на городі або в теплому провітрюваному приміщенні.

Необхідно оберігати плоди від механічних пошкоджень. М'якуш озимих сортів ніжніший й ранимий. Порушення цілісності верхнього шару небезпечно попаданням до ранки шкідливих спор грибкових або бактеріальних збудників.

Способи зимового зберігання

Якщо дозволяє погода, викопані цибулини необхідно підсушити на сонці упродовж 10–12 днів. За цей час листя висихає, віддаючи плодам поживні речовини. Коли на вулиці сиро, сушать урожай у провітрюваному приміщенні. Процес вважається закінченим, коли опущена в тару з цибулею долоня вільно ковзає лускою, не зустрічаючи перешкоди. Шийку обрізають, залишаючи відросток 5–6 см. Коріння рекомендується видалити. Оптимальна температура для збереження посівного матеріалу — 2–3° тепла, цибулі на їжу — 1–2°. Також бажано підтримувати рівень вологості 60–80 %.

Методи, як зберігати цибулю в зимовий період:

  • в ящиках шаром до 30 см;
  • заплетеними косами (суху зелень не обрізати);
  • насипом на стелажах;
  • в сітках.

Головні умови зимового зберігання лушпинної продукції — витримування заданої температури, вологості повітря, наявність вентиляції.

Добре просушену сировину можна короткочасно (для споживання в їжу) зберігати у квартирі за температури 15–18°.

Як відібрати насіннєвий матеріал на наступний сезон

За зовнішнім виглядом посадковий сівок має відрізнятися однорідністю забарвлення луски, не мати зелених паростків, на дотик бути твердим, без неприємного запаху. Бажано перед посадкою очистити зовнішню оболонку, не застосовуючи зусиль. М’які, мокрі, пророслі цибулини варто викинути, як джерело потенційної небезпеки грибкового або іншого зараження.