Азотні добрива: види, значення для рослин

Азотні добрива – це їжа для городніх і садових культур в доступній формі. Всі городники чули про аміачну селітру, карбамід, нітроамофоску. Людей цікавить, чи можна замінити такі азотні добрива на перегній, біогумус і інші органічні добрива. Не зовсім! Різні їх різновиди містять певні елементи, засвоєння яких залежатиме від складу грунту і його кислотності. Вносити азотні мінеральні добрива потрібно хоча б тому, що не всі необхідні елементи (а таких близько 15) коріння може взяти із землі. Для повноцінного «харчування» і розвитку вони просто необхідні. Додавайте азотні добрива під корінь. Некореневе підживлення використовується в якості профілактики.

• Азотні добрива потрібні для швидкого розвитку корінців і приросту зеленої маси. Якщо в грунті їх не вистачає, стебла будуть слабкими і блідими, жовтуватими, а плоди будуть формуватися невеликого розміру.
• Їх надлишок сприяє тому, що рослини ростуть здоровими, однак при цьому слабо утворюються плоди. Через перенасищення затримується волога в ґрунті і знижується опірність до грибкових захворювань, а плоди набувають кислуватого водянистого смаку.
• Аміачну селітру краще вносити навесні під овочі, а карбамідом добре обприскувати гілки (позакореневе підживлення).
• Азотні добрива восени небажано застосовувати в саду, оскільки вони стимулюють рух соку у деревах і кущах. Внаслідок чого сад може вимерзнути взимку.
• Додавайте по 25 г на квадратний метр.

Калійні, фосфорні, азотні добрива в Україні: нітроамофоска та інші

• Калійні

Забезпечують високу якість врожаю. Допомагають перенести посуху і підвищують імунітет до хвороб. Їх слід вносити на момент цвітіння для кращого зав'язування плодів. Також підживлення сприяє формуванню великих здорових плодів і їхньому насиченню цукром. Особливо калію потребують томати, полуниця, кавуни, огірки і перець. Якщо овочі або кущі в'януть в спеку – це ознака того, що їм не вистачає калію. Однією з причин його дефіциту може бути надлишок азоту в землі. Одне з кращих калійних добрив, яке підходить практично всім культурам – сульфат калію. Їм можна обробляти по листю в розпал сезону – 1-3% розчином.

• Фосфорні

Необхідні для формування кореневої системи рослин. Якщо не вистачає фосфору, овочі слабо і повільно розвиваються. Ознаки нестачі такого компонента: листя червоніє або набуває фіолетового забарвлення знизу. Підживлення по листю не дає бажаного результату, тому слід подбати про внесення фосфору в грунт з осені або ранньою весною. Якщо його кількість достатня, плоди будуть формуватися добре. Якщо вміст фосфору надлишковий, листя і зав'язь обсиплються. При достатній концентрації такого елемента рослини добре засвоюють азот, мають яскраво-зелене листя, високу стійкість до хвороб і морозостійкість.

Фосфорне підживлення додають по 20-50 г на квадратний метр (якщо є інші добрива, то дають нижню норму фосфору). Хлористий калій вносять до 40 г на квадратний метр, а ось сірчанокислий – до 15 г. Калійно-фосфорні добрива можна застосовувати влітку і восени. Це дозволить правильно підготуватися до холодів. Одним з найпоширеніших є нітроамофоска, в якій фосфор, калій і азот містяться приблизно в рівних частинах.

Азотні добрива: кальцієва селітра, дріжджі

• Кальцієва селітра

Такі азотні добрива містять водорозчинний кальцій, який дуже необхідний рослинам на кислих грунтах. Завдяки йому городні культури засвоюють і азот, і калій, і фосфор.

Селітра необхідна для росту кореневих волосків і імунітету рослин, регулює обмін речовин. Якщо в землі не вистачає кальцію, будуть частіше виникати грибкові та бактеріальні хвороби, а плоди будуть гірше дозрівати або навіть гнити на гілках. Якщо кальцію досить, кущі та дерева добре переносять спеку, а врожайність при цьому збільшується на 15%. Зібрані овочі та фрукти будуть відмінно зберігатися до весни. Добре підходить огіркам, помідорам, картоплі, буряку, яблуням. При необхідності кальцієвої селітрою підживлюють по листю, при цьому концентрація розчину повинна бути 0,5-2%. Однак в основному її вносять у грунт на глибину 10 см; норма внесення – 70-75 г на 1 квадратний метр.

Такі азотні добрива як хлібопекарські дріжджі бродять в грунті, виділяючи речовини, завдяки яким рослини краще засвоюють азот. Крім того, поліпшується мікрофлора землі. Речовини, які є в азотних добривах, діють як стимулятори росту для коренів, завдяки чому кущі швидко починають рости. Зловживати дріжджами не варто, тому що вони сильно поглинають калій і кальцій, тому потім в грядки вносять ще мінеральні добрива або золу.

Краще на підживлення дріжджами реагують помідори, огірки, перець і баклажани. У 10 л води розчиніть 50-100 г дріжджів, додайте 2-3 столові ложки цукру. За кілька годин 2 л цього розчину доведіть водою до 10 л і поливайте під корінь по 0,5-1 л. Городники радять починати підживлювати азотними добривами розсаду через тиждень після висадки у відкритий грунт і ще двічі з інтервалом в тиждень.

Існує також окремий вид речовин – стимулятори росту. Якщо говорити образно, то мінеральні і азотні добрива – це їжа для рослин, а стимулятори росту – це вітаміни.

Азотні добрива: перегній, біогумус, компост, гній

Органічні добрива – це теж азотні добрива, проте їх споконвіку отримували природним способом. У гної великої рогатої худоби велика концентрація азоту і калію (приблизно по 40%) і вдвічі менше фосфору (15-20%). Поживність гною залежить і від виду тварини і підстилки, з якою він змішується. Кращим за складом вважається кінський, потім йде коров'ячий гній. Також багато калію містить курячий послід. Легко засвоюються в грунті рослинні добрива: компост, зола.

Краще засвоюються органічні відходи, які пройшли ферментацію. Тому вибирайте добре перепрілий перегній і компост. Азотні добрива, які виробляють з компосту за допомогою каліфорнійських червоних черв'яків, називається біогумус. Він дуже добре підвищує родючість грунту і частково знижує його кислотність.

Свіжий гній у якості азотних добрив можна вносити на грядки навесні для прогрівання, а ось в землю під посадку його вносять восени, щоб він встиг розкластися.

Золу також вважають універсальним засобом для підживлення, багатим калієм, фосфором і кальцієм. Її додають під перекопування або розпилюють на ділянці: по 100 г на кв. м, а перегній і компост – по 5-7 кг (відро) на 1 кв. м.

Внесення необхідних азотних добрив в цілому залежить і від складу грунту на вашій ділянці, про види грунтів читайте тут.

У хід на моїх грядках йдуть органічні і мінеральні і азотні добрива, оскільки з досвідом зрозумів, що підживлення рослин – важлива частина садово-городніх робіт. Воно дає можливість вчасно усунути нестачу мікроелементів і забезпечити городніх і садових жителів легко засвоюваними елементами. А боятися азотних добрив і зовсім немає необхідності!