Жива огорожа (живопліт)

Жити в гармонії з природою допомагає паркан із рослин, висаджених по периметру дачної ділянки на певній відстані. Листопадні, хвойні та вічнозелені чагарники для живої огорожі вперше стали використовуватися в садовому дизайні у Франції початку 18 століття. Тільки багатії могли найняти досвідченого садівника, щоби виростити й сформувати рослинну огорожу для своїх великих угідь. За довговічністю експлуатація живоплоту набагато перевищує використання кам’яних, дерев’яних і інших споруд.

Різновиди живоплоту

Щоби захистити садову ділянку, часто використовується жива огорожа, купити рослини для такої мети можна в спеціалізованих розплідниках, магазинах. Необхідно купувати тільки здорові саджанці — варто запросити супровідні сертифікати й карантинну документацію.

Огородження підрозділяються на стрижені (формовані) і ті, що зростають вільно. Жива огорожа з кизильника часто використовується для створення відокремлених куточків у саду. Формовані рослини потребують постійної стрижки, яка підтримує обрану форму. Рослини з природною овальною кроною висаджують поодиноко або невеликими групами. Часто ними позначають периметр, розміщуючи на певній відстані.

Оптимальна висота живоплоту — від пів метра до 1,5–2 метрів, хоча можна виростити паркан до 5 метрів і вище. Низькоросла огорожа до 50 см вважається бордюром. Крупномірні насадження (вище 2 метрів) використовуються для обмеження зовнішнього краю ділянки. Стандартна форма — розширена до низу трапеція, щоби прикоренева частина рослини отримувала достатньо світла для росту листя.

Шпалерна огорожа відрізняється невеликою товщиною. Рекомендується розміщувати спорудження на невеликих дачних ділянках, близько 4–10 соток. За нестачі вільної території можна використовувати фрагменти зеленого паркану, наголошуючи на певних місцях. Шпалера формується особливим методом посадки та стрижки. Відмінний приклад: жива огорожа з верби, структура якої конструюється упродовж декількох років:

●      садити дерево можна саджанцями або вкоріненими живцями по 5–6 рослин на погонний метр;

●      на наступний рік рекомендується обрізати всю поросль на пеньок заввишки 10–15 см;

●      з вирослих за рік пагонів залишають лише найсильніші, інші вирізають;

●      паростки необхідно переплести із сусідніми під кутом 45°, знявши ділянки кори в місці зіткнення гілок;

●      споруджують каркас з убитих у землю кілків і поперечних перекладин;

●      закріплюють шпалерний «візерунок» на каркасі.

У результаті стимулюють зростання вертикальних гілок, обрізаючи всі пагони невідповідного напряму. Товщина готової огорожі не перевищує 30 см.

Стаціонарну огорожу з дерева, цегли, каменю можна використовувати як опору для багаторічних і однорічних ліан. З настанням холодів відмерлі однолітники рекомендується видалити з ділянки. Кучеряві багаторічники часто потребують укриття на зиму.

Однорядна й багаторядна огорожа

Якщо жива огорожа з граба вирощується однорядним способом, садити дерева в лінійці рекомендується з кроком 90–200 см. Більш густу огорожу забезпечує 2 рядна посадка. Відстань між саджанцями зменшують удвічі. Другий ряд зрушують у шаховому порядку, залишивши міжряддя 50 см.

Жива огорожа з ялини або інших хвойників формується тільки в 1 лінію. Загущена посадка спричиняє пожовтіння хвої, поступове всихання сусідніх рослин.

Які рослини використовують

Для оформлення зеленої огорожі вибирають районовані в Україні, невибагливі до складу ґрунту рослини, що швидко відростають після стрижки. Найкращі представники:

●      вічнозелені — самшит, бирючина;

●      хвойні — їли, туя, модрина;

●      квітучі — жасмин, бузок, троянди;

●      декоративні — барбарис, кизильник, дівочий виноград;

●      високорослі — граб, ірга, бук, глід;

●      швидкозростаючі — верба, шипшина.

Для посадки в 1 ряд потрібні сильно розгалужені рослини зі швидким відростанням пагонів. Утворює густу крону живопліт із туї, альпійської смородини, спіреї, глоду. Для двох-трьох ярусних огорож підходять жовта акація, сріблястий лох, бузок, черемха та інші рослини з розлогою кроною.

Як садити живопліт

Садити рослини краще навесні, після загрози заморозків, коли ґрунт повністю підсохне і прогріється. Вибирають молоді саджанці віком не більш ніж 6 років. При підготовці відповідного місця враховують сторону світла — краще зупинитися на західному, східному, південному напрямку. На півночі огорожі не вистачить освітлення — у паркані утворюються прогалини без листя.

Зимостійкі рослини можна висаджувати восени, залишаючи для вкорінення період не менше 2 місяців.

Жива огорожа із самшиту, вирощена в контейнері, висаджується в ґрунт у будь-яку теплу пору року. Для кращого вкорінення рекомендується рясний полив.

Вибір місця

Найбільш підходить рівний або з невеликим ухилом майданчик. Не варто розміщувати посадку в низині, де скупчується волога. Оптимальне видалення ґрунтових вод — від 2 метрів. Вічнозелена жива огорожа не має розташовуватися поблизу будівель або капітального забору, що відкидає густу тінь. Мінімальна відстань у першому варіанті становить 2–2,5 м, у другому — 1–1,5 метри.

Кращим вважається родючий, добре дренований ґрунт. Але навіть на бідних ґрунтах можна виростити красивий живопліт, регулярно підгодовуючи й поливаючи культуру. Не годяться для вирощування декоративного забору солончаки, заболочені ґрунти.

Схема посадки

Садити рослини рекомендується у викопану траншею завглибшки 50–60 см, з шириною одного ряду 40–50 см. Правильно розміщений живопліт із барбарису з часом утворює густий колючий бар’єр, непрохідний для людей і тварин.

За многорядної посадки необхідно вирити кілька ровів на відстані 50–70 см. Бажано за допомогою шнура зробити попередню розмітку, забезпечивши прямолінійність огорожі. Дно поглиблення рихлять вилами. У родючий шар ґрунту необхідно додати перепрілий компост, торф, пісок (якщо ґрунт важкий) у рівних частинах і ретельно перемішати склад. Розправлені коріння рівномірно присипають поживною сумішшю. Землю злегка ущільнюють, щоби видалити внутрішні порожнечі. Навколо кожної рослини бажано сформувати невеликий земляний валик, що оберігає рідину поливу від розтікання. Бажано забезпечити достатній полив, просочуючи ґрунт на глибину 20–30 см.

Якщо висота молодого деревця понад 70 см, рекомендується підв’язати його до забитого в дно кілочка. Саджанець варто садити строго вертикально, щоби забезпечити правильний ріст і розвиток.

Кущі або молодняк середньорослих дерев висаджують по 2–4 рослини на погонний метр. Кількість залежить від розміру крони дорослого екземпляра. Для хвойників потрібна яма, що перевищує обсяг кореневої системи вдвічі. Гілки листопадних рослин бажано обрізати на одну третину після весняної посадки.

Як доглядати за живоплотом

Тільки забезпечивши правильний догляд за живою огорожею, можна виростити декоративну огорожу з густою кроною. Необхідно регулярно поливати й удобрювати посадку, рихлити ґрунт, видаляти бур’яни, мульчувати верхній шар ґрунту. Важливо запобігати сезонним захворюванням, знищувати шкідників рослин. Щоби зберегти обрану форму, жива огорожа потребує постійної корекції.

Обробка ґрунту

Догляд за живою огорожею передбачає розпушування ґрунту з видаленням бур’янів. Якщо густа посадка оформлена в 1 ряд, необхідно розчистити півметрову зону з кожного боку насадження. При двох і більше рядному розміщенні кущів чи дерев оброблювану ділянку розширюється до 80 см.

Навколо рослин із мочковатим кореневищем, розташованим у поверхневому шарі ґрунту, ґрунт розпушують на глибину 10–15 см. При стрижневому корені пристволову площу можна копати на 0,5–1 штик лопати. Важливо ретельно вибрати бур’яни, щоби забезпечити надходження повітря до кореневої системи.

Обмежують розростання бічних кореневих відростків методом глибокого перекопування території, прилеглої до пристовбурної ділянки. Також можна вкопати шматки шиферу на глибину до 50 см за периметром живоплоту.

Як поливати живопліт

Дерева й кущі, посаджені на обмеженій площі, пред’являють підвищені вимоги до поливу: на кожен погонний метр декоративного забору потрібно 20–25 літрів вологи. Оптимальний варіант — крапельна зрошувальна система, що доставляє цілющу воду до коріння рослини невеликими порціями.

У вечірні та ранкові години рекомендується проводити дощування, особливо посадок поблизу автотрас. Вода змиває бруд і кіптяву з листя. Можна поєднувати захід із позакореневим підживленням хелатним добривом «Авангард Квіти Трави» — поживні речовини надходять у клітини рослини через 5–6 годин після застосування.

Хвороби живоплоту

Рослини, що складають живопліт, захищають від хвороб двома способами: профілактика проти поширених уражень і усунення інфекційного зараження, коли з’явилися первинні або вторинні симптоми.

Профілактичні заходи:

●      придбання посадкового матеріалу, пристосованого до зростання й розвитку в кліматичній зоні України;

●      дотримання агротехнічних вимог при посадці й догляду за рослинами;

●      передпосадкова обробка кореневої системи дерев і кущів розчином «Авангард Стимул», який прискорює адаптацію рослини до нових умов;

●      обприскування хвойного зеленого паркану фунгіцидами «Гарт» і «Інферно» від грибкового ураження снігового або звичайного Шютте в період зростання, за перших симптомів хвороби;

●      для листяних порід для запобігання борошнистої роси й церкоспорозу застосовується препарат «Захисник», для знищення — «Інферно»;

●      своєчасне знищення бур’янів і розпушування ґрунту;

●      знищення переносників захворювання, дезінфекція інструменту.

Поширені захворювання живоплоту за походженням поділяються на інфекційні (збудники — віруси, бактерії, грибки) і неінфекційні, джерелом яких слугують огріхи догляду, несприятлива погода, відсутність або надлишок мінерального постачання, механічні пошкодження різних частин рослини.

Знищення шкідників

Щоби зберегти красу й пишність крони декоративного паркану, необхідно регулярно знищувати комах, що уражають листя і хвою:

●      Інсектицидом «Антихрущ» рекомендується поливати прикореневу зону рослини 1 раз за сезон — навесні — від шкідників, що зимують або живуть у ґрунті, на будь-якій стадії розвитку.

●      Двоїстий ефект має препарат «Антигусінь + Самшит», знищуючи при обробці низку листопоїдаючих комах, попереджаючи грибкові та бактеріальні захворювання листяних декоративних рослин.

●      У період масового розмноження кліщів (після весняного цвітіння) бажано обприскувати живопліт розчином акарициду «Антикліщ Про». Препарат контактної дії ефективно знищує жуків на всіх стадіях розвитку.

●      Проти попелиці, трипсів, кліщів, совок, клопів на декоративних хвойних, листяних рослинах і трояндах застосовується інсектицид «АТО ЖУК» або «Жук ОFF» з інтервалом 20 днів. Максимально допускається дворазова обробка за сезон. Можна поєднати захід із підгодівлею препаратом «Авангард Стимул». Також дозволяється одночасне захисне обприскування фунгіцидом «Цілитель».

Рослина, уражена шкідниками, втрачає листя, всихає. На тлі зеленої стіни одразу помітний оголений фрагмент. Бажано не чекати на напад комах, а робити регулярні профілактичні обприскування в період масового розмноження шкідливих жуків.

Як правильно стригти живопліт

Надати зеленій огорожі доглянутий аристократичний вигляд допомагає регулярна стрижка фундаментальних рослин. Захід проводиться з урахуванням сезону — рано навесні, восени або протягом літа. Періодичність процедури залежить від темпу відростання нових пагонів і різновиду рослинності. Наприклад, районована в Україні бирючина, огорожа з якої відрізняється швидким відростанням гілок, потребує щомісячної обрізки в теплу пору року.

Для досягнення поставленої мети є кілька різних прийомів стрижки.

Як стригти живопліт при формуванні крони

Щоби надати огорожі потрібної форми, необхідно регулярно обрізати гілки, що ростуть у «неправильному» напрямку. Операція стимулює приріст нових бічних пагонів. У результаті верхня частина рослини стає густішою.

Першу обрізку виконують на наступний рік після посадки куща (дерева) у ґрунт. Необхідно скоротити молоді гілки чагарнику наполовину, а стовбур дерева зрізати до 15 сантиметрового пенька. Серед молодої порослі, що відросла до наступного року, рекомендується видалити слабкі та хворі гілки. Сильнорослі міцні пагони бажано знову обрізати на третину. Тільки через 3–4 роки можна приступити до формування огорожі. Найпростіший спосіб: надіти зверху відповідний за формою каркас із металевого дроту і видалити всі відростки, що стирчать з осередків. Ширина однорядного забору становить 40–80 см залежно від різновиду застосовуваної рослинності.

Хвойні огорожі відрізняються повільним зростанням. Стригти посадку рекомендується на наступний рік, акуратно видаляючи тільки слабкі гілки, а також ті, що стирчать. Верхівку вкорочують, коли зелене спорудження досягає розрахункової висоти.

Способи омолодження

Старий паркан із товстими гілками, позбавленими листя, має поганий вигляд. Можна викорчувати огорожу й посадити нові рослини або омолодити наявну огорожу у 2 етапи. Спочатку обрізається одна сторона паркану, залишаючи пеньки по 10 см. Через рік захід повторюється з іншою стороною. Молодь відростає досить швидко. Залишається тільки правильно сформувати огорожу бажаної форми.

Санітарна обрізка передбачає видалення засохлих, хворих, слабких гілок. Обрізку можна проводити впродовж усього теплого сезону.

Молоді гілки обрізають секатором або садовими ножицями. Здеревілі пагони товщиною понад 1,5 см можна стригти за допомогою електро або бензинового інструменту (ножиці, кущоріз, пила). Зріз має бути рівним, щоби ранка швидше зажила.