Захист ягідних культур

Провідний експерт

17.10.2022

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ

СУНИЧНИЙ КЛІЩ

Поширення: на півночі України (з достатньою кількістю опадів, на поливних плантаціях).

Культури, які пошкоджує: суниця, в оранжереях – декоративні рослини.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: пошкоджені молоді листки призупиняють свій ріст, зморщуються, набувають маслянисто-жовтого відтінку і часто відмирають. При сильному заселенні суниці кліщами спостерігається загальне пригнічення кущів – вони стають карликовими, та нестійкими до низьких температур при перезимівлі. При пошкодженні 80% листків втрати врожаю сягають 70%. В той же час, погіршується якість ягід, вони дрібнішають, і вміст цукру в них знижується.

Розвиток: самки починають відкладати яйця весною при температурі повітря +13°С в листочки, які ще не розпустилися, висмоктуючи з них клітинний сік. З яєць вилуплюються личинки, які до перетворення на дорослого що триває до 9 діб, тоді як розвиток стадії личинки триває від 3 до 17 днів. Після линьки личинка перетворюється на дорослого кліща. На розвиток одного покоління необхідно від 15 до 65 днів (в середньому, 32 дні). За вегетаційний період розвивається 4-5 поколінь. Чисельність кліща особливо зростає впродовж червня – в період масового утворення молодих листків. Проте максимальна щільність спостерігається в першій декаді серпня (під час формування розетки та квіткових бруньок). Восени при температурі нижче +12°С відкладання яєць призупиняється, і самки йдуть на зимівлю. На ділянці кліщ розселяється, мігруючи з рослини на рослину по листках і вусах. Також може поширюватись із садивним матеріалом. Масове розмноження суничного кліща спостерігається в роки з підвищеною вологістю на загущених плантаціях. В закритому ґрунті кліщ може розмножуватись безперервно, даючи нове покоління через кожні 3 тижні.

Плодючість: 12-16 яєць.

Кількість поколінь: 4-5.

Зимуюча стадія: запліднені самки біля основи рослин за прилистками, частково – між складеними пластинками молодих листочків.

Заходи захисту: своєчасне видалення вусів, пошкоджених листків, очищення та прополювання насаджень, використання здорового посадкового матеріалу, обробка препаратами: Антикліщ Про (9-10 мл на 5-8 л води), Інферно (50 г на 10 л води – додаткова дія за максимальних норм).

СУНИЧНИЙ ЛИСТОЇД

Поширення: на Поліссі та в Лісостепу України.

Культури, які пошкоджує: суниця та інші культури, що належать до родини розанних.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: скелетують і прогризають звивисті отвори в листках, інколи пошкоджують черешки, суцвіття та квітки.

Розвиток: жуки виходять із місць зимівлі при температурі +13…+14°С і починають живитись. Під час висування бутонів самки відкладають яйця на нижній бік листка у вигризені отвори – по 1-2 шт. Період відкладання яєць складає 30-45 діб. Личинки відроджуються через 12-25 діб і живляться впродовж 25-30 діб. Після цього заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту поблизу рослин. Через 8-12 діб з’являються молоді жуки, які живляться листям, після чого йдуть на перезимівлю.

Плодючість: 150-200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: статевонезрілі жуки під рослинними рештками.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, перекопування ґрунту поблизу рослин під час масового заляльковування личинок, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3-4 мл), Колібріс (3 мл) на 5-8 л води.

МАЛИННИЙ ДОВГОНОСИК

Поширення: по всій території України, особливо на Поліссі і в Лісостепу.

Культури, які пошкоджує: малина, ожина, суниця, полуниця, троянда та інші культури з родини розоцвітих.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться вмістом бутона. Жуки вигризають у листках отвори, також виїдають вміст бутонів.

Розвиток: жуки виходять із місць зимівлі при середньодобовій температурі вище +13°С (кінець квітня – початок травня). Самка відкладає яйце у прогризений отвір в бутоні, закриваючи вхід екскрементами. Личинки з’являються через 6-7 діб, живляться протягом 20-25 діб і заляльковуються в бутонах. Через 7-9 діб з’являються молоді жуки, які додатково живляться на листі малини, суниці, ожини. Восени, зі зниженням температури до +10…+12°С, жуки переходять на зимівлю у верхній шар ґрунту.

Плодючість: до 50 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: статевонезрілі жуки в ґрунті під опалим листям.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, осінній обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3 мл), Колібріс (3 мл) на 5-8 л води.

СМОРОДИННА СКЛІВКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: смородина, малина, аґрус та інші.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: гусениці вигризають середину пагонів та опускаються до їх основи. Внаслідок цього листя починає в’янути, пагони відмирають.

Розвиток: гусениці починають живлення всередині пагонів у фазі «зеленого конуса». Їх заляльковування відбувається в травні. Метелики з’являються через 10-15 діб. Самки відкладають по одному яйцю в тріщини кори пагонів, рани, біля бруньок. Літ метеликів триває до першої половини липня. Через 10-12 діб після відкладання яєць відроджуються гусениці, які проникають в пагін та залишаються в ньому на зимівлю.

Плодючість: 40-50 яєць.

Кількість поколінь: 1, іноді – з дворічним циклом.

Зимуюча стадія: гусениці, які знаходяться всередині пагонів.

Заходи захисту: вирізання та знищення пошкоджених пагонів, обробка інсектицидами в період масового льоту: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Жук OFF (3-4 мл), Гудвін (3-4 мл), Колібріс (3-4 мл) на 3-5 л води.

ЧОРНОСМОРОДИННИЙ ЖОВТИЙ ПИЛЬЩИК

Поширення: на Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах.

Культури, які пошкоджує: чорна смородина, може розвиватися на аґрусі, порічках.

Шкоди завдають: личинки.

Характер пошкодження: вигризають на листках отвори, можуть грубо об’їдати тканину листків аж до головної жилки.

Розвиток: личинки заляльковуються на початку травня. Через 8-12 діб вилітають імаго. Самки відкладають яйця рядами на нижній бік листка. Через 6-8 діб з’являються личинки, які розвиваються 13-14 діб, а потім переходять у ґрунт на зимівлю. Тривалість розвитку одного покоління, залежно від температурного режиму, становить 25-32 доби.

Плодючість: 60-80 яєць.

Кількість поколінь: 3 (іноді 4).

Зимуюча стадія: личинки, які знаходяться в коконах у ґрунті на глибині 5-7 см.

Заходи захисту: перекопування ґрунту в міжряддях, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Фас (2-2.5 мл), Колібріс 3-4 мл на 3-5 л води.

ЧЕРВОНОСМОРОДИННА ПОПЕЛИЦЯ (ЛИСТКОВА, ГАЛОВА)

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: смородина, аґрус, троянди.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: висмоктують клітинний сік із листків, внаслідок чого на верхньому боці утворюються вишнево-червоні гали. Пошкоджене листя скручується та відмирає. Крім цього, шкідники здатні переносити вірусні хвороби.

Розвиток: на початку розпускання листків відроджуються личинки та розміщуються з нижнього боку листка. Через два тижні вони перетворюються на самок-засновниць, які розмножуються за допомогою живородіння. В кінці червня – на початку липня з’являються самки-розселювачки, які перелітають на інші рослини родини губоцвітих і народжують живих личинок. Їх розвиток триває до кінця літа. Пізніше з’являються самки-статеноски, які повертаються на смородину та продовжують свій розвиток. Після їх спарювання з’являються різностатеві личинки, з яких виростуть самці та самки, які зможуть відкласти вже зимуючі запліднені яйця. При зниженні температур імаго гинуть, що обмежує чисельність шкідників.

Плодючість: 5-10 яєць.

Кількість поколінь: 6-7.

Зимуюча стадія: запліднені яйця на молодих пагонах, у тріщинах кори.

Заходи захисту: обробка інсектицидами: профілактично до розпускання бруньок – Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води), за появи шкідників – Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л), Антиколорад Макс (2-2.5 мл на 5-8 л), Ато Жук (1.5-2 мл на 5-8 л), Гудвін (3-4 мл на 5-8 л), Колібріс (3-5 мл на 3-5 л води).

МАЛИННА СТЕБЛОВА ГАЛИЦЯ

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: малина, ожина.

Шкоди завдають: личинки.

Характер пошкодження: проникають під кору пагонів і живляться їх соком, внаслідок чого на пагонах утворюються гали довжиною до 3 см і шириною до 2 см. Пошкоджені пагони засихають в результаті порушення сокоруху.

Розвиток: заляльковування личинок відбувається під час цвітіння малини. Літ дорослих комариків спостерігається в період відростання пагонів. Самки відкладають яйця на молоді пагони біля основи бруньок. Через 8-12 діб личинки відроджуються, проникають під кору, інтенсивно живляться, в результаті чого утворюються гали. В них зимує по 5-7 личинок, які заповнюють простір екскрементами.

Плодючість: 60-90 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: личинки в галах на стеблах.

Заходи захисту: перекопування ґрунту пізно восени, знищення пошкоджених пагонів, обробка інсектицидами в період льоту шкідників: Антиколорад Макс (2 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Фас (2-2.5 мл) на 5-8 л води.

ОСНОВНІ ХВОРОБИ

СІРА ГНИЛЬ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: полуниця, малина та інші ягідні.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+25°С, відносна вологість – не нижче 95%. Ураження відбувається переважно в період цвітіння.

Симптоми: на листках, пуп’янках, квітках і плодоніжках з’являються темно-сірі плями з сірим нальотом. На плодах з’являються окремі розм’якшені бурі плями, які швидко розростаються, плоди повністю загнивають і вкриваються сірим нальотом. Уражені тканини ягід стають твердими, мають гіркий смак, втрачають аромат, всихають і муміфікуються. Плодоніжки вкриваються сіро-бурими плямами, темніють і некротизуються, що призводить до всихання зав’язей. На листках утворюються темно-сірі плями, на яких у вологу погоду формується сірий пухнастий наліт.

Джерела інфекції: уражені рослинні рештки зі склероціями.

Заходи захисту: уникати загущення насаджень, сильного перезволоження рослин, своєчасно збирати ягоди, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Страж (4.5 мл на 5 л води).

АНТРАКНОЗ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: малина, ожина.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +20°С та краплинна волога. Проявляється після цвітіння.

Симптоми: на пагонах з’являються пурпурові плями, які з часом розростаються, зливаються між собою та стають схожими на вдавлені виразки сріблясто-сірого кольору з пурпуровою облямівкою. Згодом пагони всихають. Вздовж і по краях листків з’являються округлі сірі плями з пурпуровою облямівкою діаметром до 3 мм. На черешках утворюються виразки, що зливаються між собою. Плоди вкриваються плямами та муміфікуються. Уражені пагони часто вимерзають, так як не є стійкими до понижених температур.

Джерела інфекції: грибниця в уражених органах рослин.

Заходи захисту: висаджування здорового посадкового матеріалу, обрізка уражених частин рослин, перекопування міжрядь, обробка фунгіцидами: Віоліс (20-30 мл на 8-10 л води), Гарт (30 г на 8-10 л води), Захисник (14-16 мл 8- 10 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води).

ФІТОФТОРОЗ СУНИЦІ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: суниця.

Оптимальні умови розвитку: перший тип – температура повітря +20…+28°С та висока вологість; другий тип – температура ґрунту +10…+17°С, підвищена вологість.

Симптоми: суницю уражує два типи фітофторозу – 1) шкіряста або гірка гниль; 2) почервоніння осьового циліндра кореня. За першого типу хвороби на надземних органах у вологу погоду, особливо на листках, з’являються розпливчасті темно-зелені маслянисті плями, які швидко збільшуються в розмірі, буріють і спричиняють в’янення. За посушливих умов плями стають крихкими. На черешках плями спочатку бурі, а згодом набувають темно-коричневого кольору. На уражених черешках листові пластинки відмирають. Уражені квітконоси недорозвинені, на них у вологу погоду з’являється слабкий білуватий наліт. Плями на незрілих ягодах тверді, бурі, з темним центром, часто можуть мати пурпуровий обідок. На зрілих ягодах утворюються плями жовтувато-коричневого кольору, м’якуш стає гірким, ґумоподібним. Ягоди, уражені хворобою, муміфікуються. За оптимальних умов для розвитку хвороби може спостерігатися цілковита втрата врожаю. Другий тип хвороби буває швидкоплинним і хронічним. Швидкоплинний проявляється на початку весни: нижні листки або вся рослина раптово в’яне. Корені набувають сірого або блідо-коричневого кольору, а центральний осьовий циліндр кореня – червоного. За хронічного типу рослини повільно розвиваються, молоді листки недорозвинені, втрачають блиск, мають сірий відтінок. Черешки листків вкорочені. Вуса розвиваються повільніше.Шкідливість цієї форми полягає в тому, що рослини гинуть через два роки після зараження.

Джерела інфекції: перший тип – ооспори на уражених рослинних рештках і в ґрунті, грибниця в уражених органах рослин. Другий тип – уражений садивний матеріал і ґрунт, в якому знаходяться спори.

Заходи захисту: використовувати здоровий посадковий матеріал, вирощувати стійкі сорти, уникати перезволоження ґрунту та загущення посадок, для профілактики застосовувати фунгіцид Енергодар (25-30 мл на 5 л води).

БІЛА ПЛЯМИСТІСТЬ БУРА ПЛЯМИСТІСТЬ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: полуниця, суниця.

Оптимальні умови розвитку: біла плямистість – температура повітря +18…+23°С, відносна вологість вище 85%. Бура плямистість – температура повітря +8…+10°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: біла плямистість – на молодих листках утворюються червоно-бурі плями округлої форми, що зливаються та не мають обідка. На дорослих листках плями відокремлені, швидко біліють і мають пурпуровий обідок. Без обідка діаметр плям становить 1-2 мм. За посушливих погодних умов середина плями випадає, згодом листя відмирає. На черешках, квітконосах і вусиках утворюються видовжені плями, які спочатку мають коричневий колір, а згодом світлішають в центрі. Уражені квітконоси вилягають. Бура плямистість – на листках з’являються спочатку пурпурові, а потім – бурі плями неправильної форми, які часто обмежені жилками листка. Іноді на черешках і вусиках хвороба проявляється у вигляді невеликих трохи вдавлених пурпурових плям.

Джерела інфекції: уражені рослини та рослинні рештки.

Заходи захисту: знищення опалого листя, розпушування міжрядь, обробка фунгіцидами: Страж (3 мл на 5 л), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).

АМЕРИКАНСЬКА БОРОШНИСТА РОСА

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: аґрус, смородина.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+17°С та висока вологість.

Симптоми: на листках, плодах і пагонах з’являється білий павутинний наліт, який з часом ущільнюється та стає коричневим. На уражених ділянках утворюються чорні крапки, внаслідок чого наліт набуває темно-сірого кольору. На плодах і пагонах формується наліт із великою кількістю клейстотеціїв – чорних плодових тіл гриба, тому його забарвлення змінюється від коричневого до чорного. Пагони припиняють ріст, викривляються, міжвузля залишаються короткими, листки жовтіють і гофруються. Уражені ягоди дрібні та кислі.

Джерела інфекції: чорні плодові тіла гриба на уражених пагонах, опалому листі та рослинних рештках.

Заходи захисту: вирощування стійких сортів, знищення уражених рослинних решток, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Інферно (30-50 г на 10 л води), Страж (3-4.5 мл на 5 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Фундазим (10 г на 8-10 л води).

АНТРАКНОЗ

Поширення: по всій території України, особливо в районах із достатнім рівнем зволоження та невисокими температурами.

Культури, які уражує: смородина, порічки, аґрус.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+20°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: на листках з’являються дрібні бурі плями, на яких формуються чорні блискучі горбочки. Пізніше плями зливаються між собою, уражена тканина буріє, злегка роздувається, і з неї виходять деформовані пурпурові горбочки. На черешках, плодоніжках і зелених пагонах з’являються дрібні бурі виразки. На ягодах утворюються світло-бурі плями з червоним обідком. Хвороба спричинює опадання листя, відмирання молодих пагонів і різке зниження урожайності.

Джерела інфекції: грибниця на опалому листі та уражених пагонах.

Заходи захисту: видалення уражених рослинних решток, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).

СТОВПЧАСТА ІРЖА

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: смородина, аґрус.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +17…+19°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: хвороба проявляється лише на листках. На верхньому боці листків з’являються хлоротичні плями, а на нижньому – оранжеві пустули. Згодом на місці пустул утворюються спочатку світлі, а з часом – коричневі вирости. В результаті цього листки буріють і передчасно опадають.

Джерела інфекції: сибірський кедр, сосна веймутова, на гілках яких розвивається збудник.

Заходи захисту: вирізання уражених частин рослин, обробка інсекто-фунгіцидом Антигусінь + Самшит 4+3 мл на 5-8 л води.

Супутні товари

Антиколорад Макс

Пакування

171.00 грн

Захист ягідних культур

Поділитися