Захист ягідних культур

Захист ягідних культур
Провідний експерт

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

Захист ягідних культур ОСНОВНІ ШКІДНИКИ

sunichniy_klishch.png

СУНИЧНИЙ КЛІЩ

Поширення: на півночі України (з достатньою кількістю опадів, на поливних плантаціях).

Культури, які пошкоджує: суниця, в оранжереях – декоративні рослини.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: пошкоджені молоді листки призупиняють свій ріст, зморщуються, набувають маслянисто-жовтого відтінку і часто відмирають. При сильному заселенні суниці кліщами спостерігається загальне пригнічення кущів – вони стають карликовими, та нестійкими до низьких температур при перезимівлі. При пошкодженні 80% листків втрати врожаю сягають 70%. В той же час, погіршується якість ягід, вони дрібнішають, і вміст цукру в них знижується.

Розвиток: самки починають відкладати яйця весною при температурі повітря +13°С в листочки, які ще не розпустилися, висмоктуючи з них клітинний сік. З яєць вилуплюються личинки, які до перетворення на дорослого що триває до 9 діб, тоді як розвиток стадії личинки триває від 3 до 17 днів. Після линьки личинка перетворюється на дорослого кліща. На розвиток одного покоління необхідно від 15 до 65 днів (в середньому, 32 дні). За вегетаційний  період розвивається 4-5 поколінь. Чисельність кліща особливо зростає впродовж червня – в період масового утворення молодих листків. Проте максимальна щільність спостерігається в першій декаді серпня (під час формування  розетки та квіткових бруньок). Восени при температурі нижче +12°С відкладання яєць призупиняється, і самки йдуть на зимівлю. На ділянці кліщ розселяється, мігруючи з рослини на рослину по листках і вусах. Також може поширюватись із садивним матеріалом. Масове розмноження суничного кліща спостерігається в роки з підвищеною вологістю на загущених плантаціях. В закритому ґрунті кліщ може розмножуватись безперервно, даючи нове покоління через кожні 3 тижні.

Плодючість: 12-16 яєць.

Кількість поколінь: 4-5.

Зимуюча стадія: запліднені самки біля основи рослин за прилистками, частково – між складеними пластинками молодих листочків.

Заходи захисту: своєчасне видалення вусів, пошкоджених листків, очищення та прополювання насаджень, використання здорового посадкового матеріалу, обробка препаратами: Антикліщ Про (9-10 мл на 5-8 л води), Інферно (50 г на 10 л води – додаткова дія за максимальних норм).
sunichniy_lystoid.png

СУНИЧНИЙ ЛИСТОЇД

Поширення: на Поліссі та в Лісостепу України.

Культури, які пошкоджує: суниця та інші культури, що належать до родини розанних.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: скелетують і прогризають звивисті отвори в листках, інколи пошкоджують черешки, суцвіття та квітки.

Розвиток: жуки виходять із місць зимівлі при температурі +13…+14°С і починають живитись. Під час висування бутонів самки відкладають яйця на нижній бік листка у вигризені отвори – по 1-2 шт. Період відкладання яєць складає 30-45 діб. Личинки відроджуються через 12-25 діб і живляться впродовж 25-30 діб. Після цього заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту поблизу рослин. Через 8-12 діб з’являються молоді жуки, які живляться листям, після чого йдуть на перезимівлю.

Плодючість: 150-200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: статевонезрілі жуки під рослинними рештками.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, перекопування ґрунту поблизу рослин під час масового заляльковування личинок, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3-4 мл), Колібріс (3 мл) на 5-8 л води.
malynnyi_dolgonosik.png

МАЛИННИЙ ДОВГОНОСИК

Поширення: по всій території України, особливо на Поліссі і в Лісостепу.

Культури, які пошкоджує: малина, ожина, суниця, полуниця, троянда та інші культури з родини розоцвітих.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться вмістом бутона. Жуки вигризають у листках отвори, також виїдають вміст бутонів.

Розвиток: жуки виходять із місць зимівлі при середньодобовій температурі вище +13°С (кінець квітня – початок травня). Самка відкладає яйце у прогризений отвір в бутоні, закриваючи вхід екскрементами. Личинки з’являються через 6-7 діб, живляться протягом 20-25 діб і заляльковуються в бутонах. Через 7-9 діб з’являються молоді жуки, які додатково живляться на листі малини, суниці, ожини. Восени, зі зниженням температури до +10…+12°С, жуки переходять на зимівлю у верхній шар ґрунту.

Плодючість: до 50 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: статевонезрілі жуки в ґрунті під опалим листям.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, осінній обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3 мл), Колібріс (3 мл) на 5-8 л води.
smorodina_sklivka.png

СМОРОДИННА СКЛІВКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: смородина, малина, аґрус та інші.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: гусениці вигризають середину пагонів та опускаються до їх основи. Внаслідок цього листя починає в’янути, пагони відмирають.

Розвиток: гусениці починають живлення всередині пагонів у фазі «зеленого конуса». Їх заляльковування відбувається в травні. Метелики з’являються через 10-15 діб. Самки відкладають по одному яйцю в тріщини кори пагонів, рани, біля бруньок. Літ метеликів триває до першої половини липня. Через 10-12 діб після відкладання яєць відроджуються гусениці, які проникають в пагін та залишаються в ньому на зимівлю.

Плодючість: 40-50 яєць.

Кількість поколінь: 1, іноді – з дворічним циклом.

Зимуюча стадія: гусениці, які знаходяться всередині пагонів.

Заходи захисту: вирізання та знищення пошкоджених пагонів, обробка інсектицидами в період масового льоту: Антиколорад Макс (2 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Жук OFF (3-4 мл), Гудвін (3-4 мл), Колібріс (3-4 мл) на 3-5 л води.
chornosmorodynii_pilshchik.png

ЧОРНОСМОРОДИННИЙ ЖОВТИЙ ПИЛЬЩИК

Поширення: на Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах.

Культури, які пошкоджує: чорна смородина, може розвиватися на аґрусі, порічках.

Шкоди завдають: личинки.

Характер пошкодження: вигризають на листках отвори, можуть грубо об’їдати тканину листків аж до головної жилки.

Розвиток: личинки заляльковуються на початку травня. Через 8-12 діб вилітають імаго. Самки відкладають яйця рядами на нижній бік листка. Через 6-8 діб з’являються личинки, які розвиваються 13-14 діб, а потім переходять у  ґрунт на зимівлю. Тривалість розвитку одного покоління, залежно від температурного режиму, становить 25-32 доби.

Плодючість: 60-80 яєць.

Кількість поколінь: 3 (іноді 4).

Зимуюча стадія: личинки, які знаходяться в коконах у ґрунті на глибині 5-7 см.

Заходи захисту: перекопування ґрунту в міжряддях, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Фас (2-2.5 мл), Колібріс 3-4 мл на 3-5 л води.
chervonosmorodynna_popelytsa.png

ЧЕРВОНОСМОРОДИННА ПОПЕЛИЦЯ (ЛИСТКОВА, ГАЛОВА)

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: смородина, аґрус, троянди.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: висмоктують клітинний сік із листків, внаслідок чого на верхньому боці утворюються вишнево-червоні гали. Пошкоджене листя скручується та відмирає. Крім цього, шкідники здатні переносити вірусні хвороби.

Розвиток: на початку розпускання листків відроджуються личинки та розміщуються з нижнього боку листка. Через два тижні вони перетворюються на самок-засновниць, які розмножуються за допомогою живородіння. В кінці червня – на початку липня з’являються самки-розселювачки, які перелітають на інші рослини родини губоцвітих і народжують живих личинок. Їх розвиток триває до кінця літа. Пізніше з’являються самки-статеноски, які повертаються на смородину та продовжують свій розвиток. Після їх спарювання з’являються різностатеві личинки, з яких виростуть самці та самки, які зможуть відкласти вже зимуючі запліднені яйця. При зниженні температур імаго гинуть, що обмежує чисельність шкідників.

Плодючість: 5-10 яєць.

Кількість поколінь: 6-7.

Зимуюча стадія: запліднені яйця на молодих пагонах, у тріщинах кори.

Заходи захисту: обробка інсектицидами: профілактично до розпускання бруньок – Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води), за появи шкідників – Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л), Антиколорад Макс (2-2.5 мл на 5-8 л), Ато Жук (1.5-2 мл на 5-8 л), Гудвін (3-4 мл на 5-8 л), Колібріс (3-5 мл на 3-5 л води).
malynna_steblova_galitsa.png

МАЛИННА СТЕБЛОВА ГАЛИЦЯ

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: малина, ожина.

Шкоди завдають: личинки.

Характер пошкодження: проникають під кору пагонів і живляться їх соком, внаслідок чого на пагонах утворюються гали довжиною до 3 см і шириною до 2 см. Пошкоджені пагони засихають в результаті порушення сокоруху.

Розвиток: заляльковування личинок відбувається під час цвітіння малини. Літ дорослих комариків спостерігається в період відростання пагонів. Самки відкладають яйця на молоді пагони біля основи бруньок. Через 8-12 діб личинки відроджуються, проникають під кору, інтенсивно живляться, в результаті чого утворюються гали. В них зимує по 5-7 личинок, які заповнюють простір екскрементами.

Плодючість: 60-90 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: личинки в галах на стеблах.

Заходи захисту: перекопування ґрунту пізно восени, знищення пошкоджених пагонів, обробка інсектицидами в період льоту шкідників: Антиколорад Макс (2 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл), Ато Жук (1.5-2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Фас (2-2.5 мл) на 5-8 л води.
ОСНОВНІ ХВОРОБИ

sira_gnyl.png

СІРА ГНИЛЬ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: полуниця, малина та інші ягідні.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+25°С, відносна вологість – не нижче 95%. Ураження відбувається переважно в період цвітіння.

Симптоми: на листках, пуп’янках, квітках і плодоніжках з’являються темно-сірі плями з сірим нальотом. На плодах з’являються окремі розм’якшені бурі плями, які швидко розростаються, плоди повністю загнивають і вкриваються  сірим нальотом. Уражені тканини ягід стають твердими, мають гіркий смак, втрачають аромат, всихають і муміфікуються. Плодоніжки вкриваються сіро-бурими плямами, темніють і некротизуються, що призводить до всихання  зав’язей. На листках утворюються темно-сірі плями, на яких у вологу погоду формується сірий пухнастий наліт.

Джерела інфекції: уражені рослинні рештки зі склероціями.

Заходи захисту: уникати загущення насаджень, сильного перезволоження рослин, своєчасно збирати ягоди, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Страж (4.5 мл на 5 л води).
antraknoz.png

АНТРАКНОЗ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: малина, ожина.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +20°С та краплинна волога. Проявляється після цвітіння.

Симптоми: на пагонах з’являються пурпурові плями, які з часом розростаються, зливаються між собою та стають схожими на вдавлені виразки сріблясто-сірого кольору з пурпуровою облямівкою. Згодом пагони всихають. Вздовж і по краях листків з’являються округлі сірі плями з пурпуровою облямівкою діаметром до 3 мм. На черешках утворюються виразки, що зливаються між собою. Плоди вкриваються плямами та муміфікуються. Уражені пагони часто вимерзають, так як не є стійкими до понижених температур.

Джерела інфекції: грибниця в уражених органах рослин.

Заходи захисту: висаджування здорового посадкового матеріалу, обрізка уражених частин рослин, перекопування міжрядь, обробка фунгіцидами: Віоліс (20-30 мл на 8-10 л води), Гарт (30 г на 8-10 л води), Захисник (14-16 мл 8- 10 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води).
fitoftoroz_sunitsi.pngfitoftoroz_sunitsi1.png

ФІТОФТОРОЗ СУНИЦІ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: суниця.

Оптимальні умови розвитку: перший тип – температура повітря +20…+28°С та висока вологість; другий тип – температура ґрунту +10…+17°С, підвищена вологість.

Симптоми: суницю уражує два типи фітофторозу – 1) шкіряста або гірка гниль; 2) почервоніння осьового циліндра кореня. За першого типу хвороби на надземних органах у вологу погоду, особливо на листках, з’являються  розпливчасті темно-зелені маслянисті плями, які швидко збільшуються в розмірі, буріють і спричиняють в’янення. За посушливих умов плями стають крихкими. На черешках плями спочатку бурі, а згодом набувають темно-коричневого кольору. На уражених черешках листові пластинки відмирають. Уражені квітконоси недорозвинені, на них у вологу погоду з’являється слабкий білуватий наліт. Плями на незрілих ягодах тверді, бурі, з темним центром,  часто можуть мати пурпуровий обідок. На зрілих ягодах утворюються плями жовтувато-коричневого кольору, м’якуш стає гірким, ґумоподібним. Ягоди, уражені хворобою, муміфікуються. За оптимальних умов для розвитку хвороби може спостерігатися цілковита втрата врожаю. Другий тип хвороби буває швидкоплинним і хронічним. Швидкоплинний проявляється на початку весни: нижні листки або вся рослина раптово в’яне. Корені набувають сірого або блідо-коричневого кольору, а центральний осьовий циліндр кореня – червоного. За хронічного типу рослини повільно розвиваються, молоді листки недорозвинені, втрачають блиск, мають сірий відтінок. Черешки листків вкорочені. Вуса розвиваються повільніше.Шкідливість цієї форми полягає в тому, що рослини гинуть через два роки після зараження.

Джерела інфекції: перший тип – ооспори на уражених рослинних рештках і в ґрунті, грибниця в уражених органах рослин. Другий тип – уражений садивний матеріал і ґрунт, в якому знаходяться спори.

Заходи захисту: використовувати здоровий посадковий матеріал, вирощувати стійкі сорти, уникати перезволоження ґрунту та загущення посадок, для профілактики застосовувати фунгіцид Енергодар (25-30 мл на 5 л води).
bila_plyamistist.pngbura_plyamistist.png
                                                                                                                                                    
                                      БІЛА ПЛЯМИСТІСТЬ                                                                                            БУРА ПЛЯМИСТІСТЬ

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: полуниця, суниця.

Оптимальні умови розвитку: біла плямистість – температура повітря +18…+23°С, відносна вологість вище 85%. Бура плямистість – температура повітря +8…+10°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: біла плямистість – на молодих листках утворюються червоно-бурі плями округлої форми, що зливаються та не мають обідка. На дорослих листках плями відокремлені, швидко біліють і мають пурпуровий обідок. Без обідка діаметр плям становить 1-2 мм. За посушливих погодних умов середина плями випадає, згодом листя відмирає. На черешках, квітконосах і вусиках утворюються видовжені плями, які спочатку мають коричневий колір, а  згодом світлішають в центрі. Уражені квітконоси вилягають. Бура плямистість – на листках з’являються спочатку пурпурові, а потім – бурі плями неправильної форми, які часто обмежені жилками листка. Іноді на черешках і вусиках хвороба проявляється у вигляді невеликих трохи вдавлених пурпурових плям.

Джерела інфекції: уражені рослини та рослинні рештки.

Заходи захисту: знищення опалого листя, розпушування міжрядь, обробка фунгіцидами: Страж (3 мл на 5 л), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).
amerykanskaya_boroshnista_rosa.png

АМЕРИКАНСЬКА БОРОШНИСТА РОСА

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: аґрус, смородина.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+17°С та висока вологість.

Симптоми: на листках, плодах і пагонах з’являється білий павутинний наліт, який з часом ущільнюється та стає коричневим. На уражених ділянках утворюються чорні крапки, внаслідок чого наліт набуває темно-сірого кольору. На плодах і пагонах формується наліт із великою кількістю клейстотеціїв – чорних плодових тіл гриба, тому його забарвлення змінюється від коричневого до чорного. Пагони припиняють ріст, викривляються, міжвузля залишаються короткими, листки жовтіють і гофруються. Уражені ягоди дрібні та кислі.

Джерела інфекції: чорні плодові тіла гриба на уражених пагонах, опалому листі та рослинних рештках.

Заходи захисту: вирощування стійких сортів, знищення уражених рослинних решток, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Інферно (30-50 г на 10 л води), Страж (3-4.5 мл на 5 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Фундазим (10 г на 8-10 л води).
antraknoz.smorodyny.png

АНТРАКНОЗ

Поширення: по всій території України, особливо в районах із достатнім рівнем зволоження та невисокими температурами.

Культури, які уражує: смородина, порічки, аґрус.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+20°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: на листках з’являються дрібні бурі плями, на яких формуються чорні блискучі горбочки. Пізніше плями зливаються між собою, уражена тканина буріє, злегка роздувається, і з неї виходять деформовані пурпурові  горбочки. На черешках, плодоніжках і зелених пагонах з’являються дрібні бурі виразки. На ягодах утворюються світло-бурі плями з червоним обідком. Хвороба спричинює опадання листя, відмирання молодих пагонів і різке  зниження урожайності.

Джерела інфекції: грибниця на опалому листі та уражених пагонах.

Заходи захисту: видалення уражених рослинних решток, обробка фунгіцидами: Захисник (14-15 мл на 8-10 л води), Тройсет (20-25 г на 5-8 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).
stovpchasta_irzha.png

СТОВПЧАСТА ІРЖА

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: смородина, аґрус.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +17…+19°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: хвороба проявляється лише на листках. На верхньому боці листків з’являються хлоротичні плями, а на нижньому – оранжеві пустули. Згодом на місці пустул утворюються спочатку світлі, а з часом – коричневі вирости. В результаті цього листки буріють і передчасно опадають.

Джерела інфекції: сибірський кедр, сосна веймутова, на гілках яких розвивається збудник.

Заходи захисту: вирізання уражених частин рослин, обробка інсекто-фунгіцидом Антигусінь + Самшит 4+3 мл на 5-8 л води.

Супутні товари
Антиколорад Макс

Пакування

33.00 грн
АТО Жук

Пакування

47.00 грн
Гудвін 150 мл
47.00 грн
Колібріс 3 мл

Пакування

5.00 грн
Антикліщ Про

Пакування

16.00 грн
Інферно

Пакування

24.00 грн
Жук OFF

Пакування

4.00 грн
Фас

Пакування

7.00 грн
Захват Ойл 500 мл
7.00 грн
Антигусінь + Самшит

Пакування

15.00 грн
Захисник

Пакування

26.00 грн
Страж

Пакування

12.00 грн
Віоліс

Пакування

595.00 грн
Гарт

Пакування

78.00 грн
Тройсет

Пакування

32.00 грн
Енергодар

Пакування

518.00 грн
Фундазим

Пакування

19.00 грн
Тандем

Пакування

4.50 грн
Айворі Плюс

Пакування

4.00 грн
Антихрущ

Пакування

16.00 грн
Також вам може бути цікаво:
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Обрізка яблуні навесні та восени
Як правильно обрізати яблуню і коли це краще робити – одне із найпоширеніших запитань садівників. Відповідь одна: до початку сокоруху. Тобто можна обрізувати або ранньої весни до набубнявіння бруньок, або восени після того, як обпаде більшість листя.
Найоптимальніший час  кінець лютого – початок березня, щойно відступили морози.Обрізка яблунь не повинна стати для них шоком, тому не захоплюйтесь, обрізуйте не більше третини гілок за рік, а на молодих деревцях й того менше. Краще щороку потроху обрізати, аніж робити велику перерву, а тоді позбавити дерево половини крони.
Хоч і складна ця наука, але цілком по силах кожному дачнику!
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Чим підгодувати яблуню навесні перед цвітінням
Потрібно встигнути підготувати рослини до нового сезону, адже рослинам потрібні сили на цвітіння, формування листя, плодоношення
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Сорти яблунь: улюблені дерева на десятиліття
Яблуні в саду дають урожай протягом півстоліття, а першими плодами починають радувати вже на 3–4-й рік після посадки. Сорти яблук, поширені в Україні, здебільшого зимові, бо забезпечують нас вітамінами до наступного врожаю. Нижче в статті я розповім про кращі сорти яблунь і за якими характеристиками треба обирати дерева.
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Хвороби яблунь
Яблуня посідає почесне місце у саду кожного господаря ще з давніх давен. Проте вона часто піддається атаці різних хвороб, і щоб отримати щедрий врожай, необхідно постійно оглядати свої рослини й оперативно реагувати при появі перших симптомів.
Нижче в статті я розповім про найбільш поширені хвороби яблуні, включаючи хвороби кори яблунь.
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Лікбез про хвороби дерев яблуні: чому скручуються листки у яблуні
Навіть досвідчений садівник не завжди знає, від чого листя яблуні скручується човником, що вже казати про початківців. Дуже прикро таке спостерігати на особливо цінних сортах. Листя яблуні скручується, а незабаром засихає, що погано впливає на врожайність.
Давайте розберемося з причинами, чому так відбувається і як можна вилікувати дерево.
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Шкідники яблуні: боротьба за урожай
Плодожерка, листовійка, попелиця, щитівка, короїд на яблуні… Це лише невеличкий перелік шкідників, які завдають величезної шкоди деревам у саду, інколи позбавляючи нас половини або всього врожаю.
Садівники вважають боротьбу зі шкідниками основною роботою з догляду за яблунями. Та не всі знають, коли та чим правильно оброблювати дерева від шкідників. Нижче у статті я розповім, як позбутися небажаних комах.
Слід знати, що плодові дерева мають як спільних шкідників, так і притаманних лише певному виду рослини. То яких же комах-шкідників можна побачити здебільшого на яблуні?
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Щеплення яблуні: основні прийоми
Знаючи, як правильно щепити яблуню, можна братися до щеплення інших дерев у саду. Якщо ви хочете виростити новий сорт вже на наявному дереві або покращити стійкість яблуні до хвороб, щеплення – найкращий спосіб цього досягти. Коли та як щепити яблуню? 
Найкраще приживляються прищепи навесні. Для весни добре підійде щеплення живцями – частинами визрілих торішніх гілочок. Влітку в липні раджу щеплення вічком – окулірування. Взимку, в січні, можна щепити живцями на одно-дворічних викопаних підщепах для отримання нових саджанців. 
Щеплення яблуні восени не проводять.
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Посадка яблуні навесні та восени
Як правильно посадити яблуню, здається, вчити нікого не треба. А що? Викопав собі яму, посадив, полив і чекай три-чотири роки на перший врожай. Та часом навіть досвідчені садівники роблять помилки й деревця повільно приймаються, погано ростуть, так що скуштувати перше яблучко все ніяк не вдається.
Зберігання яблук на зиму: рекомендації | Аптека Садівника
Обробка яблунь навесні: обприскування від шкідників та хвороб
Коли ви замислюєтесь, як і чим обприскувати яблуні, пам’ятайте, що це залежатиме від фази росту дерева. За правилами промислового вирощування, яблуні обприскують до 11 разів за сезон, бо це дерево атакують багато шкідників та хвороб: попелиця, плодожерка (гусінь), парша (сірі «веснянки» на плодах), плодова гниль, борошниста роса (білі плями на листі) тощо. Буває таке, що в деякі роки навесні крона рясно вкрита цвітом, а ось восени на дереві залишається лише 10 яблучок. Це знайомо всім садівникам, але багато хто вважає, що винувата погода, мовляв, яблука обсипались через спеку. Насправді у спеку активізуються шкідники, а дощова погода – рай для розвитку хвороб. Тож не стільки погода винувата, як треба вчасно обробляти яблуні від можливих проблем.