Захист зерняткових культур

Захист зерняткових культур
Провідний експерт

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

Захист зерняткових культур ОСНОВНІ ШКІДНИКИ

yabluneva_plodozherka.pngyabluneva_plodozherka1.png

ЯБЛУНЕВА ПЛОДОЖЕРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, абрикос, слива, айва, персик, горіх.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: вгризаються в м’якуш, живляться під шкірочкою, роблять ходи, заповнюючи їх екскрементами, виїдають насіння в насіннєвій камері. В результаті цього плоди осипаються. Одна гусениця здатна пошкодити 2-3 плоди. Втрати врожаю яблуні сягають 60-70 %.

Розвиток: при досягненні суми ефективних температур 100-130°C відбувається літ метеликів, який збігається із закінченням цвітіння яблуні. Сприятливі для цього умови – температура не нижче +15°C та вечірні години (з 19 до 24). Самки виділяють феромони, які приваблюють самців, і через 2-3 доби після спарювання починають відкладати яйця (по одному на листя та плоди). Гусениці відроджуються при досягненні суми ефективних температур 230°C. Живлення всередині плода може тривати до 40 діб. Заляльковування починається за температури понад 10°C, триває 35-40 діб і припиняється до 10-12 серпня. Повний розвиток двох поколінь відбувається при досягнені суми ефективних температур 1400-1500°C. На Закарпатті та в Лісостепу у друге покоління переходить 30-40 % гусениць, а у степовій 
зоні – 60-80 %. 

Плодючість: 60-120 яєць.

Кількість поколінь: 2.

Зимуюча стадія: гусениці в коконі під відсталою корою, плодосховищах, муміфікованих плодах, на рослинних рештках, у ґрунті на глибині до 3 см біля кореневої шийки.

Заходи захисту: очищення відмерлої кори на старих деревах, обробіток ґрунту в пристовбурних кругах, дезінсекція тари, сходів плодосховищ, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (4-5 мл), Фас* (2-2.5 мл) і 
Антигусінь* + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води, Туріл (2-2.5 г на 8-10 л води).

*в період льоту метеликів
olenka_volohata.png

ОЛЕНКА ВОЛОХАТА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: плодово-ягідні, декоративні та сільськогосподарські.

Шкоди завдають: дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: живиться квітами рослин, виїдає тичинки, маточки та обгризає пелюстки.

Розвиток: жуки виходять із ґрунту при середньодобовій температурі +12.7…+15.8°C та температурі ґрунту на глибині 20 см +9.2°C. Найбільш активні в теплі сонячні дні з 10:00 до 15:00 години. Вночі та в похмуру дощову погоду шкідники покидають рослини і ховаються в рослинні рештки, верхні шари ґрунту на глибину 0.5-2.5 см. Дорослі жуки спочатку харчуються цвітом кульбаби, потім – тюльпанів і нарцисів, а в період цвітіння кісточкових (черешня, персик, абрикос), зерняткових (яблуня, груша) та ягідних культур перелітають у сад, де здатні пошкодити до 90% квіток. Пізніше переходять на квітучі бур’яни. В червні самка відкладає по 12-17 яєць у ґрунт в декількох місцях, з яких через 7-8 днів відроджуються личинки, що залишаються в ґрунті до кінця серпня – початку вересня і живляться рослинними рештками. Перетворення личинки на лялечку відбувається з кінця серпня до середини вересня. Через 15-20 днів з’являються молоді жуки.

Плодючість: 45-86 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: дорослі жуки в ґрунті на глибині 15-40 см.

Заходи захисту: обробіток ґрунту та знищення бур’янів у садах, обробка в період цвітіння інсектицидом Колібріс, 3-5 мл на 5-8 л води.
bukarka.png

БУКАРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, рідше – айва, вишня, глід, горобина, терен, черемха.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться всередині листків і черешків. Імаго пошкоджують бруньки, бутони, листя. В бутонах вигризають маточки, тичинки й квітконіжку.

Розвиток: поява жуків спостерігається в період набрякання бруньок. Тривалість їх життя становить 2-3 місяці. Самка відкладає яйця в черешок або в центральну жилку листка. Личинки відроджуються через 6-8 діб і живляться упродовж 25-30 діб. Починаючи з кінця червня і до середини серпня, після завершення живлення відбувається заляльковування личинок у ґрунті на глибині 8-12 см. Лялечка розвивається 10-13 діб. Основна частина жуків лишається на перезимівлю в ґрунті до наступного року, а решта (незначна) – виходить восени на поверхню ґрунту та живиться бруньками.

Плодючість: до 100 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: жуки, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту, та личинки в діапаузі (cтані спокою).

Заходи захисту: знищення опалого листя до виходу з нього личинок, осінній обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води.
kazarka.png

КАЗАРКА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, слива, рідше – груша, айва, алича, вишня, черешня, абрикос, персик, терен, мигдаль.

Шкоди завдають: личинки та дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки живляться гнилими плодами. Імаго пошкоджують бруньки, бутони, листя, зелені пагони, плоди.

Розвиток: вихід жуків із місць зимівлі починається при середньодобовій температурі +6…+8°C та закінчується до початку цвітіння яблуні. Тривалість життя жуків становить 60-80 діб. Через 6-8 діб після цвітіння і до другої половини червня самки починають відкладати яйця в зав’язі плодів, при цьому передаючи збудника плодової гнилі. Окрім цього, після відкладання яєць самка підгризає плодоніжку, прискорюючи  опадання плодів. Личинки відроджуються через 8-9 діб і живляться впродовж 25-36 діб гниючим м’якушем плода. Після завершення живлення личинки покидають плід і переходять у ґрунт на глибину 8-16 см, де заляльковуються. Через 16-18 діб з’являються молоді жуки, які виходять на поверхню та продовжують живлення до настання холодів. Частина личинок залишається в ґрунті і заляльковується в наступному році.

Плодючість: до 200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: личинки в ґрунті, жуки, що знаходяться у тріщинах кори та під опалим листям.

Заходи захисту: знищення загниваючих плодів, міжрядний обробіток ґрунту, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води.
kvitkoid.png

ЯБЛУНЕВИЙ КВІТКОЇД

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, рідше – груша та глід.

Шкоди завдають: личинки та дорослі жуки.

Характер пошкодження: жуки пошкоджують листки, бутони та плоди, личинки — квітки (живляться тичинками та маточками, склеюють пелюстки зсередини), внаслідок чого бутон засихає. При пошкоджені бруньок із ранок виступають крапельки соку – «плач бруньок».

Розвиток: при середньодобовій температурі повітря +6°C жуки виходять на поверхню, а при +8…+10°C — починають активне живлення. Відкладання яєць відбувається в період оголення суцвіть і триває до розпускання бутонів. Самка відкладає яйця у вигризені в бутонах отвори між тичинками. Через 4-8 діб з’являються личинки, які розвиваються 15-20 діб та заляльковуються всередині пошкодженого бутона. Лялечка розвивається 8-11 діб. Через 8-12 діб після цвітіння (приблизно в третій декаді травня) відбувається масовий вихід жуків. За жаркого літа жуки ховаються в тріщинах і щілинах кори, а восени переходять до місць зимівлі.

Плодючість: 50-100 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: жуки в щілинах і тріщинах кори, під опалим листям, у ґрунті на глибині 2-3 см біля кореневої шийки.

Заходи захисту: очищення відмерлої кори та її спалювання, осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Колібріс + Страж (3+3 мл) на 5-8 л води.
popelitsa.png

ПОПЕЛИЦЯ ЗЕЛЕНА ЯБЛУНЕВА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, рідше – груша, айва, горобина, глід, кизильник, ірга.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: висмоктують сік із бруньок, листків, зелених пагонів і вводять всередину тканин отруйні для рослин ферменти слини, внаслідок чого листки деформуються, пагони викривляються і відмирають. Під час живлення попелиця виділяє цукристу рідину, на якій поселяються сапрофітні гриби, покриваючи рослину сажковим нальотом, що негативно впливає на процеси фотосинтезу та дихання рослин. Крім цього, попелиці є переносниками вірусних хвороб рослин.

Розвиток: життєвий цикл складається з кількох генерацій, які морфологічно відрізняються між собою. Навесні з яєць відроджуються личинки самок-засновниць і починають своє живлення в період набухання та розпускання бруньок. Під час цвітіння яблуні з’являються дорослі особини, і протягом 20-30 діб самки відроджують 80-100 личинок. З них через 8-12 діб з’являються нові шкідники – крилаті та безкрилі форми попелиць, які починають заселяти верхівки пагонів, листя з нижнього боку і висмоктувати сік. Залежно від погодних умов, розвивається кілька поколінь, і в осінній період з’являються статевороздільні (амфігонні) види, після спарювання яких самки відкладають зимуючі яйця.

Плодючість: 80-100 личинок за 20-30 діб.

Кількість поколінь: на півночі – 6-8, у Лісостепу – 9-13, на півдні – 14-17.

Зимуюча стадія: запліднені яйця, які знаходяться на молодих пагонах біля основи бруньок.

Заходи захисту: обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (3-5 мл), Фас (2-2.5 мл), Антигусінь + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води.
lystovyika.png

ЛИСТОВІЙКА ПЛОДОВА МІНЛИВА

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: яблуня, груша, слива, алича, черешня, вишня, абрикос, горобина, глід, терен та інші листяні, що належать до родини розових.

Шкоди завдають: гусениці.

Характер пошкодження: гусениці грубо об’їдають бруньки, бутони, скелетують нижню частину листка.

Розвиток: гусениці залишають місця зимівлі в квітні у фазу «зеленого конуса» й вгризаються в бруньки. Згодом вони стягують молоде листя та бутони в клубки, всередині яких продовжують живлення. Їх розвиток триває 25-30 діб і завершується до кінця травня. Заляльковування гусениць починається в період масового обсипання пелюсток у яблуні і триває до середини червня. Розвиток лялечки триває 8-14 діб. Через 12-14 діб після закінчення цвітіння яблуні починається літ метеликів, який триває 15-20 діб. Самки відкладають яйця по одному або групами по 2-8 штук на верхньому і нижньому боці листка. Через 8-12 діб відроджуються гусениці, які скелетують нижню частину листка. Гусениці, які досягнули третього віку, переходять у місця зимівлі (в середині літа).

Плодючість: до 200 яєць.

Кількість поколінь: 1.

Зимуюча стадія: гусениці в коконах у тріщинах кори, розгалуженнях гілок і під сухим листям.

Заходи захисту: обрізка пошкоджених гілок, обробка інсектицидами: Захват Ойл (150-200 мл на 10 л води) – до набрякання бруньок, Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Ато Жук (2 мл), Гудвін (3-4 мл), Жук OFF (3-4 мл), Колібріс (4-5 мл), Фас* (2-2.5 мл) і Антигусінь* + Самшит (4+3 мл) на 5-8 л води, Туріл (2-2.5 г на 8-10 л води) – в період вегетації.

*в період льоту метеликів
ОСНОВНІ ХВОРОБИ

parsha.png

ПАРША

Поширення: по всій території України (особливо в регіонах із достатньою вологістю).

Культури, які уражує: яблуня, груша.

Оптимальні умови розвитку: наявність крапельної вологи та температура +18…+20°C. Масове ураження хворобою відбувається в період розпускання бруньок, цвітіння та утворення зав’язі.

Симптоми: на листках з’являються плями бурого кольору, що мають оливково-оксамитовий наліт. Діаметр плям коливається від 2 до 13 мм і більше. У яблуні плями з’являються переважно на верхньому боці листка, у груші – на нижньому. Листки, що сильно уражені, засихають та опадають. На плодах утворюються темно-оливкові плями, що мають оксамитовий наліт. Згодом з’являються тріщини, плоди стають спотвореними. На пагонах утворюються набряки, кора розтріскується та лущиться, при сильному ураженні пагони засихають. Повністю хвороба проявляється під час зберігання плодів.

Джерела інфекції: уражене опале листя та пагони.

Заходи захисту: обрізка дерев, знищення опалого листя, обробка фунгіцидом Віоліс (15-20 мл 8-10 л) або Гарт (30 г на 8-10 л води), до набрякання бруньок, а в період вегетації – препаратами:  Захисник (14-16 мл на 8-10 л води), Антигусінь + Самшит (4.0 мл + 3.0 мл на 5-8 л води), Страж (3 мл на 5 л води).
boroshnysta_rosa.png

БОРОШНИСТА РОСА

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Степу, на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, інколи – груша.

Оптимальні умови розвитку: температура +18…+25°С і висока вологість повітря. Хвороба може знизити врожайність яблук на 30-50%.

Симптоми: проявляються навесні після розпускання бруньок на молодих листках, пагонах і суцвіттях у вигляді білого, брудно-сірого нальоту, на якому пізніше утворюються чорні крапки – плодові тіла збудника. Листки деформуються, засихають і опадають. Верхня частина пагонів також всихає при сильному ураженні. Суцвіття не утворюють плодів, а сформовані зав’язі опадають. На плодах замість нальоту утворюється «іржава» сіточка, що нагадує закорковілу тканину – це погіршує товарний вигляд яблук.

Джерела інфекції: зимує грибниця у бруньках. 

Заходи захисту: видалення уражених пагонів восени або рано навесні, обробка фунгіцидами: Захисник (14-16 мл на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води), Інферно (60 г на 10 л води) та Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води).
plodova_gnyl.png

МОНІЛІОЗ (ПЛОДОВА ГНИЛЬ)

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Поліссі та на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, груша, айва та кісточкові.

Оптимальні умови розвитку: температура +24…+28°С і вологість повітря понад 75%. Втрати врожаю складають 20-30%, інколи сягають 60-70%.

Симптоми: на плодах спочатку з’являється невелика бура пляма, що швидко розростається та охоплює весь плід, як наслідок, м’якоть стає бурою, розм’якшується і втрачає смакові властивості. Пізніше на ураженій поверхні  утворюються концентричні кола з жовтувато-білих подушечок, але за несприятливих температур і відсутності вологи вони можуть і не проявитись. Плоди зморщуються та муміфікуються. Суцвіття, квітки та пагони буріють,  засихають та опадають. На айві хвороба проявляється на листках у вигляді жовто-коричневих або чорних плям, на яких в дощову погоду на верхньому боці утворюється сіра пліснява. Збудник може проникати в плід через місця  пошкоджень казарками, плодожерками та через тріщини, спричинені розвитком парші.

Джерела інфекції: муміфіковані плоди, уражені пагони.

Заходи захисту: збирання муміфікованих плодів, обрізка уражених молодих пагонів та їх знищення, своєчасний контроль шкідників, обробка фунгіцидами: Гарт (30 г на 8-10 л води - профілактично), Захисник (14-16 мл на 8-10 л 
води), Страж (3 мл на 5 л води).
filostiktoz.png

ФІЛОСТИКТОЗ (БУРА ПЛЯМИСТІСТЬ ЛИСТЯ)

Поширення: по всій території України, особливо в південних регіонах.

Культури, які уражує: яблуня, рідше – груша, айва, слива, смородина, малина.

Оптимальні умови розвитку: тепла дощова погода. Оптимальна температура – +22…+26°С. Хвороба проявляється після цвітіння. При сильному розвитку збудника дерева можуть втратити 85-90% листя.

Симптоми: на листках яблуні розвивається два різних збудника: один характеризується утворенням світло-жовтих округлих плям без обідка (до 5 мм), другий – маленьких буро-сірих із темно-коричневим обідком. На листках груші утворюються бурі округлі або неправильної форми плями, які часто зливаються. Пізніше, незалежно від виду плодового дерева, на плямах утворюються чорні крапки – пікніди. В результаті цього насадження ослаблюються, листки передчасно засихають та опадають.

Джерела інфекції: уражене опале листя.

Заходи захисту: видалення та знищення опалого листя, обробка препаратами: Віоліс* (15-20 мл на 8-10 л), Гарт* (30 г на 8-10 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5-8 л води), Захисник (15-16 мл на 8-10 л води), Страж (3 мл на 5 л води).

*профілактична обробка
bakterialnyi_opik.png

БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК

Поширення: в Україні вважається карантинним об’єктом.

Культури, які уражує: яблуня, груша.

Оптимальні умови розвитку: температура +30°С, вологість 80%, але бактерії здатні заражати рослини, починаючи з +18°С.

Симптоми: уражує квітки, пагони, листки та плоди. Квітки та листки в’януть, чорніють і продовжують висіти, маючи обвуглений вигляд. Під корою молодих пагонів і гілок накопичується рідина, яка згодом витікає через тріщини у  вигляді краплинок янтарно-жовтого, іноді – бурого кольору. Уражені молоді плоди чорніють і лишаються висіти на деревах. 

Джерела інфекції: уражені дерева (бактерії розносяться краплинами дощу, комахами, садовим інструментом).

Заходи захисту: видалення та спалювання уражених частин. Профілактичні ранньовесняні та осінні обробки препаратами: Віоліс (15-20 мл на 8-10 л води), Гарт в нормі 30 г на 8-10 л води, замазування ран садовим варом, контроль шкідників – Антиколорад Макс (2-2.5 мл), Колібріс (3-5 мл) на 5-8 л води, при ураженні 20-50% насаджень необхідно видалити до 10-20% дерев.

Також вам може бути цікаво:
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Хвороби пасльонових культур
Поговоримо про найбільш поширені хвороби пасльонових культур, їхні симптоми та за яких умов вони з’являються.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Обприскування томатів: все про профілактику
Обприскування томатів – важлива частина догляду за цією культурою, як і позакореневе живлення, яке є профілактикою розвитку хвороб. Основна турбота більшості господарів – обробка томатів від фітофторозу, адже він часто призводить до загибелі цих рослин.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Чорна ніжка томатів – як запобігти хворобі
Чорна ніжка томатів знайома всім, хто вирощував розсаду. Це коренева гниль, яка раптово проявляється почорнінням кореневої шийки й виляганням стебел. Коли з’являється чорна ніжка, захист решти розсади стає нагальною проблемою господаря.
Нижче у статті я розповім, як не втратити розсаду з необережності та чим обробити її для профілактики цієї інфекції.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Полив помідорів: п’ять порад господарю
Помідори – незамінний овоч на нашому столі протягом усього року. Здається, немає господаря, який би не вирощував томати, щоб запастися консервацією на зиму. Знання про правильний полив помідорів допомагають зібрати якісний та щедрий урожай.
Полив помідорів є важливою частиною догляду, і від нього залежить, чи хворітимуть рослини та чи витримають натиск шкідників. Я розповім про тонкощі догляду за томатами в цій статті.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Відео: помідори та інші овочі без бур'янів!
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Вершинна гниль томатів: заходи боротьби із гниллю помідорів
Вершинна гниль, або вершинка, як це захворювання називають городники, виникає на різних сортах помідорів: і на великих крупноплідних, і на видовжених сливочках. І хоча вершинна гниль на помідорах виникає не через інфекцію, це фізіологічна хвороба, однак вона створює умови для розвитку грибків, наприклад, альтернаріозу. Вона здатна знищити практично третину врожаю, спричиняючи усихання м’якоті плодиків, які щойно зав’язались. Ві такої хвороби страждають судини та ускладнюється транспорт поживних елементів по них, зокрема кальцію. При цьому верхівки пагонів як би зупиняються в рості, стають хирлявими.
Нижче я розповім, як позбутися вершинної гнилі на городі.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Розсада помідорів: вирощування від посіву до пересадки в грунт
Всі, хто має бодай маленький клаптик землі, знають про самостійне висівання помідорів на розсаду. Хто не обпікався на купованій розсаді, отримавши замість ранніх низькорослих соковитих сортів пізні двометрові стебла зі сливочками? Тож перше правило городника: сій своє. Власна розсада на підвіконні або в парнику не підведе! Головне – розібратися, коли сіяти помідори та як садити помідори на розсаду.
Здавалося б, нічого складного: посіяв, розсадив, пересадив. Але скільки розчарувань чекатиме на господаря, якщо не підготуватися як слід та не дотримуватися технології вирощування томатів! Ось уже перші сходи, перша пара листочків тішить око, і вже уявляються рекордні плоди на майбутніх могутніх кущах… Але стебельця чомусь ростуть кволі, довгі, бліді. Одразу виникають запитання: як правильно сіяти помідори, як виростити розсаду помідорів, щоб стебла були могутніми і здоровими.
Отож, щоб таке не трапилось із вами, розповім по порядку. Розсада помідорів і її вирощування – не така вже й складна наука!
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Шкідники томатів та боротьба з ними
Коли добросовісний господар помічає перші сліди, які залишають шкідники на помідорах, боротьба з ними виходить на перший план. Поїдене листя – це найменше зло, та більшість комах ціляться на найніжніші частини рослини: зав’язь та цвіт. А які шкідники томатів тільки не зустрічаються: попелиця, гусениці совок, дротяники, личинки хруща й дуже поширений колорадський жук!
Раніше ми писали про передпосадкову обробку корінців розсади від хвороб та шкідників, аби запобігти лиху. Якщо шкоди вже завдано, швидко та ефективно вивести шкідників ви зможете за допомогою моїх порад.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Хвороби томатів та як з ними боротися
Висадка виплеканої розсади у відкритий ґрунт – це завжди невеликий стрес як для рослин, так і для городника. Як тільки рослина приживиться на новому місці, на неї чекають різні шкідники, хвороби помідорів та інфекції у ґрунті тут як тут. Вони тільки й роблять, що чекають сприятливого моменту для атаки. Тож одразу після посадки розсади важливо прискіпливо стежити за будь-якими змінами на томатних грядках.
Давайте розберемося, на що перш за все необхідно звертати увагу та у чому полягає захист помідорів від хвороб, щоб можна було швидко позбутися загрози.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Чому скручується листя на помідорах
Одне із частих запитань, яке хвилює господарів: чому скручуються листки на розсаді та дорослих кущах помідорів? Можу відповісти, що причин багато. Скручування може бути пов’язано з інфекцією, природними факторами або неправильним доглядом. Підказкою в такому випадку стане напрям, у який скручується листя помідорів – догори чи вниз.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Обережно, фітофтороз томатів!
Коли всі рослини на городі здорові та чудово ростуть – це просто втіха для ока городника. Але на жаль, постійно так не буває, й кожне літо господарі отримують нові виклики. Наприклад, із фітофторозом, який вражає не лише помідори, а й картоплю, баклажани та перець, доводиться боротися регулярно. Це одна з найбільш агресивних хвороб, від якої зрілі рослини можуть загинути за лічені дні. Спори цієї грибкової хвороби зберігаються у ґрунті та розносяться з вітром або краплями дощу.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Секрети вирощування томатів та догляду за ними
Українці вже звикли, що у вирощування помідорів від посадки у відкритий ґрунт до періоду збору соковитих плодів закладено чимало праці. Спершу ми милуємося першими листочками на розсаді, коли за вікном ще ні травинки, й уявляємо майбутні салати, соки, консервацію. Потім починається догляд і полив, підживлення та обприскування.
Ми добре знаємо, що культура ця вибаглива й просто так урожаєм не віддячує. Тож аби мати гарантію, що зусилля окупляться сторицею, варто дотримуватись агротехніки вирощування томатів. Тому розповім про основні етапи догляду рослин, які краще не пропускати, та дам поради, як уникнути поширених помилок.
Чим підживити помідори | Підживка помідорів | Аптека садівника
Система захисту томатів
З цього відео ви дізнаєтеся, як захистити томати від шкідників, хвороб і бур`янів протягом сезону.