Захист пасльонових культур (картопля, томати, перець солодкий, баклажани)

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ



КАПУСТЯНКА ЗВИЧАЙНА (ВЕДМЕДКА)

Поширення: по всій території України, особливо на добре зволожених ґрунтах із високим вмістом гумусу.

Культури, які пошкоджує: овочеві, плодово-ягідні, декоративні та сільськогосподарські.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки та дорослі особини пошкоджують висіяне насіння, підгризають підземні частини коріння, знищують сходи та вигризають дупла в бульбах і коренеплодах.

Розвиток: капустянка живе в ґрунті, на поверхні з’являється рідко, зазвичай у вечірній час. Гарно плаває та здатна перелітати на невеликі відстані в нічний час. Масовий вихід із ґрунту спостерігається при температурі +12…+15°C. Після спарювання самка викопує земляну камеру глибиною 10-20 см та відкладає 100-360 яєць. Ембріональний розвиток яєць триває 10-20 днів, при цьому вологість ґрунту повинна становити 100%. Відродження личинок відбувається в червні-липні. Личинки риють підземні ходи та мігрують в ґрунті. Починаючи з другого віку, вони живляться корінням рослин, вигризають дупла в коренеплодах моркви, буряка, бульбах картоплі та ін. В серпні-вересні популяція шкідника складається з личинок (3-4 віку) і дорослих комах, однак до місць зимівлі переходить лише частина молодих личинок.

Плодючість: до 360 яєць.

Кількість поколінь: 1 (повний цикл розвитку триває 1.5-2 роки).

Зимуюча стадія: дорослі особини, німфи та личинки в ґрунті, скупченнях гною чи перегною (дорослі особини на глибині 50-100 см, личинки – 20-50 см).

Заходи захисту: обробка посадкового матеріалу протруйниками: Антихрущ – картопля (10 мл на 5 л води – обприскування ґрунту), овочеві (10 мл на 1 л води – замочування кореневої системи), АС-Селектив, АС-Селектив +  Авангард Комплекс Картопля – картопля (30 мл на 400-500 мл води на 30 кг бульб – протруювання), овочеві (10 мл на 1 л води – замочування кореневої системи), Матадор – картопля (60 мл на 800-1000 мл на 60 кг бульб - протруювання), овочеві (10 мл на 1 л – замочування кореневої системи), АС-Кольд Дуо - картопля (20 мл на 500 мл води на 30 кг бульб - протруювання), овочеві (10-15 мл на 1 л води - замочування).

---

КОЛОРАДСЬКИЙ ЖУК

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: картопля, томати, перець солодкий, баклажани та інші пасльонові.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: з яєць відроджуються личинки, які спочатку живляться на нижньому боці листка, а потім поступово переходять на верхній та об’їдають його повністю до самих жилок. Найбільш ненажерливі личинки  старших віків, які за оптимального температурного режиму можуть живитись і вдень, і вночі. Знищивши листя на одній рослині, переходять на іншу. Жуки живляться проростками, листками та бульбами. За місяць кожен жук знищує понад 4 г, а личинка – близько 1 г листової маси. Втрати врожаю в окремих регіонах можуть сягати до 36.5%, залежно від сорту та фази розвитку культури, в яку з’являється шкодочинна стадія шкідника. Колорадський жук може бути переносником вірусних хвороб.

Розвиток: жуки виходять із ґрунту при середньодобовій температурі повітря +15°C та ґрунту – +13…+14°C і протягом 1-1.5 місяця живляться рослинами. Імаго спарюються на 3-5-ту добу після виходу із ґрунту. Самки відкладають  яйця на нижній бік листків по 28-30 шт., іноді – до 70 яєць в кожній кладці. При температурі +20…+22°C та вологості повітря 65-70% личинки відроджуються через 5-6 днів після відкладання яєць. Спочатку личинки живляться яйцевими оболонками, іноді – яйцями з живими зародками, а потім м’якушем листків. Живлення личинок триває 18-24 доби, а в південних регіонах і низинній частині Закарпаття – 14 діб. Після завершення розвитку личинки заглиблюються в ґрунт на глибину 8-10 см, (рідше – до 20 см) та заляльковуються. Лялечка розвивається 12-21 день. Вихід жуків першого покоління відбувається в червні-липні (залежно від регіону). Більша частина жуків в цьому році не відкладає яєць, а переходить у ґрунт на зимівлю і відновлює свій розвиток уже в наступному році. Молоді жуки активно живляться, завдаючи величезної шкоди врожаю. Імаго першого покоління в Поліссі та Лісостепу відкладають яйця в кінці липня – на початку серпня, а в південних регіонах – на місяць раніше. Їх плодючість складає від 130 до 400 яєць. Імаго другого покоління в південних районах і низинній частині Закарпаття з’являються в другій половині серпня. Інколи після нетривалого живлення вони дають початок третьому поколінню, яке завершує свій розвиток лише в окремі роки. Характерною особливістю колорадського жука є його здатність впадати в стани фізіологічного спокою. Завдяки цьому ускладняється боротьба зі шкідником, так як частина жуків завжди знаходиться в ґрунті.

Плодючість: 900-1600, іноді – понад 2000 яєць.

Кількість поколінь: 2, інколи – 3.

Зимуюча стадія: жуки в ґрунті, найчастіше на глибині 10-30 см (іноді до 50 см).

Заходи захисту: ретельне збирання картоплі після переорювання ділянки, протруювання бульб препаратами: АС-Кольд Дуо (20 мл на 500 мл води на 30 кг бульб), АС-Селектив та АС-Селектив + Авангард Комплекс Картопля (30 мл на 400-500 мл води на 30 кг), Матадор (60 мл на 800-1000 мл води на 60 кг); обприскування ґрунту (лунок, посадкових рядів): Антихрущ (10 мл на 5 л води); замочування кореневої системи розсади овочевих культур у робочому розчині препаратів: Антихрущ, АС-Селектив, АС-Селектив + Авангард Комплекс Картопля (10 мл на 1 л води), АС-Кольд Дуо (10-15 мл на 1 л води); обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (1 мл на 3-5 л води), Антиколорад Макс + Тандем (2+10 мл на 6-10 л води), Ато Жук (1-1.5 мл на 3-5 л води), Ато Жук + Авангард Стимул (3+10 мл на 6-10 л води), Гудвін (2.5 мл на 3-5 л води), Гудвін + Авангард Гроу Аміно (5+10 мл на 8-10 л води), Жук OFF (1.5 мл на 3-5 л води), Колібріс (2-3 мл на 2-3 л води – картопля; 2.5-3 мл на 2-3 л води – томати), Фас (1 мл на 3-5 л води).

---

ТРАВНЕВИЙ ХРУЩ (ЗАХІДНИЙ ТА СХІДНИЙ)

Поширення: найбільш шкодочинні два види — західний (заселяє західні області), східний (поширений у східних областях України).

Культури, які пошкоджує: овочеві, сільськогосподарські, плодово-ягідні, декоративні, лісові.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки підгризають коріння. Імаго пошкоджують бруньки, листки, інколи – зав’язі плодових культур.

Розвиток: навесні масовий вихід жуків спостерігається за температури ґрунту +9…+14°C на глибині 10 см. Початок льоту збігається з початком розпускання листя на деревах. Жуки спарюються, після чого самки зариваються в ґрунт на глибину 10-15 см та відкладають по 20-30 яєць за 2-3 підходи. Після останньої яйцекладки вони гинуть. Через 25-30 діб з’являються личинки, які впродовж весняно-літнього періоду живляться корінням рослин, мігруючи в ґрунті горизонтально та вертикально (залежно від температури та вологості ґрунту). У вересні при пониженні середньодобових температур личинки опускаються на глибину до 1 м, так як гинуть за температури -0.7…-1°C.  Розвиваються личинки у ґрунті впродовж 4 років, проте найбільш шкодочинними є личинки старших віків. Після третьої перезимівлі в червні-липні личинки заляльковуються на глибині 20-50 см. Розвиток лялечки триває 30-40 діб.  Молоді жуки залишаються в ґрунті до весни.

Плодючість: 60-70 яєць.

Кількість поколінь: одне за 3-4 роки.

Зимуюча стадія: личинки різного віку та молоді жуки в ґрунті на глибині 60-200 см, інколи заглиблюються до 1 м.

Заходи захисту: обробка посадкового матеріалу препаратами: Антихрущ – картопля (10 мл на 5 л води – обприскування ґрунту), овочеві (10 мл на 1 л води – замочування кореневої системи), АС-Селектив, АС-Селектив + Авангард Комплекс Картопля – картопля (30 мл на 400-500 мл води на 30 кг бульб – протруювання), овочеві (10 мл на 1 л води – замочування кореневої системи), Матадор – картопля (60 мл на 800-1000 мл води на 60 кг бульб – протруювання), овочеві (10 мл на 1 л води – замочування кореневої системи), АС-Кольд Дуо - картопля (20 мл на 500 мл води на 30 кг бульб - протруювання), овочеві (10-15 мл на 1 л води - замочування кореневої системи).

---

ОСНОВНІ ХВОРОБИ



ФІТОФТОРОЗ

Поширення: по всій території України, особливо в зонах достатнього зволоження.

Культури, які уражує: картопля, томати, перець, баклажани та інші пасльонові.

Оптимальні умови розвитку: температура +20…+25°С та вологість повітря не нижче 76%, тривала дощова погода. Мінімальна температура для розвитку гриба в рослині – +1…+3°С, максимальна – +30°С.

Симптоми: проявляється на листках, черешках, стеблах, плодах і бульбах (інколи уражує бутони та ягоди картоплі). Перші ознаки хвороби спостерігаються на нижніх листках у вигляді бурих розпливчастих плям невеликого розміру, які швидко збільшуються та поступово охоплюють всю листкову пластинку. Як результат, листки в’януть, чорніють, засихають, а за підвищеної вологості – гниють. У вологу погоду на нижньому боці листка навколо плям можна помітити білий павутинний наліт. На черешках листків і стеблах утворюються продовгуваті бурі плями. В місцях ураження тканина засихає та відмирає. На бульбах хвороба проявляється у вигляді вдавлених плям різного розміру, які спочатку мають сірий колір, а згодом буріють. При розрізанні картоплини можна побачити побуріння тканин. Під час зберігання врожаю на уражених бульбах поселяються мікроорганізми, які викликають гниття бульб (в місцях ураження фітофторозом часто розвивається суха гниль). В разі посадки уражених бульб або при використанні ділянки, де в минулому році інтенсивно розвивалась хвороба, перші симптоми можна буде побачити вже на проростках картоплі. Якщо не проконтролювати фітофтороз, особливо в період бульбоутворення, втрати врожаю сягатимуть 70% і більше. На томатах фітофтороз проявляється у другій половині літа, як правило, через 2-3 тижні після появи на картоплі. За сприятливих умов збудник може спричинити загнивання 90-100% плодів. Уражує листки, стебла та плоди. На листках томатів симптоми такі ж самі, як і на картоплі: на стеблах утворюються темно-бурі смуги. На плодах хвороба проявляється у вигляді розпливчастих коричневих твердих на дотик плям із нерівною поверхнею. Уражені томати непридатні для споживання ні у свіжому вигляді, ні для переробки. 

Джерела інфекції: грибниця на уражених бульбах, рослинні рештки.

Заходи захисту: вирощування стійких сортів, використання здорового насіння/посадкового матеріалу, видалення уражених частин рослин, післязбиральне знищення бадилля, обробка фунгіцидами: Віоліс (30-40 мл на 5-8 л води), Гарт (25-30 г на 5-8 л води), Енергодар (25-30 мл на 5 л води), Тройсет (20-25 г на 3-5 л води), Цілитель (25-30 г на 5 л води).

---

АЛЬТЕРНАРІОЗ (СУХА ПЛЯМИСТІСТЬ)

Поширення: по всій території України, особливо в південних регіонах.

Культури, які уражує: картопля, томати, перець, баклажани та інші пасльонові.

Оптимальні умови розвитку: альтернаріоз картоплі – температура +26°С та чергування жаркої сухої погоди з нічними дощами або росами; альтернаріоз томатів – температура +22…+26°С і наявність краплинної вологи протягом 2-х годин.

Симптоми: уражуються листки, черешки, стебла, плоди, інколи – бульби. На картоплі хвороба проявляється у вигляді 2 форм: ранньої та пізньої сухої плямистості. За ураження ранньою сухою плямистістю (в період бутонізації, за 15-20 діб до початку цвітіння) на листках з’являються округлі темно-бурі, темно-сірі або коричневі плями з чіткими концентричними колами та слабким чорним або темно-сірим нальотом. За посушливих умов тканина в місцях  ураження засихає та розкришується, а за підвищеної вологості — загниває. На стеблах і черешках утворюються продовгуваті темно-бурі концентричні плями. Ураження бульб картоплі супроводжується утворенням твердих темно-сірих або темно-коричневих вдавлених плям, які іноді покриваються чорним нальотом. На бульбах симптоми найчастіше проявляються через 2-3 тижні після збирання врожаю. Пізня суха плямистість спостерігається наприкінці  цвітіння картоплі (найчастіше на старих листках нижнього ярусу) у вигляді дрібних округлих плям бурого кольору з оксамитово-оливковим нальотом. При сильному ураженні в суху погоду краї листків закручуються доверху. На стеблах і черешках утворюються суцільні чорні плями, проте без концентричних кіл. Втрати врожаю в роки масового розвитку можуть сягати 60%. На томатах, перці та баклажанах альтернаріоз насамперед уражує нижні листки, поступово поширюючись на верхні яруси. На листках хвороба проявляється у вигляді округлих плям коричневого кольору з концентричними колами. За підвищеної вологості кількість плям збільшується, іноді вони зливаються, набувають кутастого вигляду та з часом спричиняють відмирання всієї листової пластинки. На стеблах і черешках плями видовжені, з чіткою зональністю та чорним нальотом. На плодах симптоми хвороби особливо помітні біля плодоніжки та проявляються у вигляді темних вдавлених округлих плям, які за вологої погоди покриваються чорним оксамитовим нальотом.

Джерела інфекції: картопля – рослинні рештки, бульби, ґрунт, в якому зберігаються спори збудника; томати, перець, баклажани – рослинні рештки та уражене насіння.

Заходи захисту: вирощування стійких сортів, використання здорового посадкового матеріалу, обробка фунгіцидами: Гарт (25-30 г на 5-8 л води), Віоліс (30-40 мл на 5-8 л води), Захисник (10- 12 мл на 5 л води), Тройсет (20-25 г на 3-5 л води), Цілитель (25-30 г на 5 л води), Антигусінь + Самшит (4+3 мл на 5 л води).

---

ЗВИЧАЙНА ПАРША

Поширення: по всій території України, особливо на піщаних і супіщаних лужних ґрунтах.

Культури, які уражує: картопля.

Оптимальні умови розвитку: температура +26…+27°С, вологість ґрунту 50-70%.

Симптоми: на поверхні бульб утворюються неглибокі виразки округлої неправильної форми (діаметр до 1 см і більше). Крім бульб, хвороба уражує столони та корені. Розрізняють чотири типи звичайної парші: плоску, опуклу, глибоку та сітчасту. Плоска парша проявляється переважно на молодих бульбах. Уражує лише шкірку або поверхневий шар перидерми. Шкірка бульб в уражених місцях корковіє, тріскається, утворюються бородавки або плоскі шорсткі плями. Опукла парша проявляється у вигляді опуклих виразок або бородавок. Глибока парша характеризується утворенням вдавлених у м’якоть виразок (до 0.5 см). Краї виразок часто припідняті, середина – червонувата або фіолетова. Зазвичай проявляється під час збирання картоплі. За сітчастої парші утворюються вузькі довгі тріщини, які розміщуються на бульбах у вигляді сітки. В уражених бульбах знижуються смакові й товарні якості, вони  мають непривабливий вигляд, містять менше крохмалю, їх лежкість знижується. Сильно уражені бульби непридатні для садіння, тому що мають низьку схожість і врожайність.

Джерела інфекції: органічні рештки в ґрунті, на яких зберігається збудник.

Заходи захисту: вирощування стійких сортів, використання здорового посадкового матеріалу, протруювання бульб картоплі: АС-Селектив або АС-Селектив + Авангард Комплекс Картопля, 30 мл на 400-500 мл води на 30 кг картоплі.

---