Захист гарбузових культур (огірок, кавун, диня, гарбуз)

В даному розділі Ви дізнаєтеся, які шкідники та хвороби завдають шкоди Вашому врожаю.

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ



ТЮТЮНОВИЙ ТРИПС

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: понад 150 видів рослин у відкритому та закритому ґрунті (огірки, кавуни, гарбузи, томати, капуста, цибуля та ін.).

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: живляться личинки та імаго клітинним соком на нижньому боці листків, внаслідок чого на них з’являються білуваті плями трикутної форми з чорними крапками екскрементів шкідників. У разі сильного пошкодження плями зливаються у видовжені сріблясті смуги. У пошкоджених рослин призупиняється ріст, листки деформуються, втрачають тургор, а з часом жовтіють і засихають. На відміну від здорових, такі рослини передчасно завершують свій розвиток, мають низьку продуктивність, а урожай погано зберігається. При заселенні трипсом насінників цибулі суцвіття можуть передчасно засохнути або ж утворити щупле насіння низької якості. На капусті симптоми подібні, однак шкідник особливо небезпечний при потраплянні в головки (в процесі їх формування). Листки в таких головках мають помітні смуги жовтого кольору, які з’являються в результаті живлення трипсів. Окрім цього, екскременти шкідників провокують загнивання головок, тому така капуста непридатна до зберігання навіть протягом короткого періоду. На огірках трипс спричиняє втрату тургору листків, їх деформацію, пожовтіння та передчасне відмирання. До того ж, тютюновий трипс є переносником різних вірусних хвороб.

Розвиток: вихід із місць зимівлі спостерігається при +8°С, а за температури +11°С трипси починають мігрувати та заселяти листки бур’янів (середина квітня). Наприкінці квітня – на початку червня шкідники переходять на культурні рослини. Самки відкладають яйця, роблячи надріз під шкірочкою листка. Тривалість ембріонального розвитку становить 3-7 днів. Через 3-5 днів з’являються личинки першого віку, а через 6-8 – другого. Також трипси мають стадію німфи, яка триває 1-7 днів і проходить у ґрунті. Після завершення розвитку новоутворені імаго піднімаються на поверхню та починають живитись культурними рослинами. Тривалість розвитку одного покоління становить 15-30 діб. Найінтенсивніше тютюновий трипс розвивається за температури повітря +25...+30°С, та вологості 80-85%.

Плодючість: до 100 яєць.

Кількість поколінь: 13-17 – в умовах закритого ґрунту, 3-4 – в умовах Лісостепу, та 5-6 – південній частині Степу (відкритий ґрунт).

Зимуюча стадія: личинки та дорослі особини (переважно самки) в ґрунті на глибині 5-7 см, у щілинах теплиць, парниках, під рослинними рештками.

Заходи захисту: обробіток ґрунту, знищення рослинних решток, контроль бур’янів, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (1 мл на 3-5 л води), Антиколорад Макс + Тандем (2+10 мл на 6-10 л води), Антикліщ Про (7-10 мл на 8-10 л води), Ато Жук (1-1.5 мл на 3-5 л води), Ато Жук + Авангард Стимул (3+10 мл на 6-10 л води), Гудвін (1.5 мл на 3-5 л води), Гудвін + Авангард Гроу Аміно (5+10 мл на 10-15 л води), Жук OFF (1.5 мл на 3-5 л води), Колібріс (2.5-3 мл на 2-3 л води).

---

ЗВИЧАЙНИЙ ПАВУТИННИЙ КЛІЩ

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: овочеві (огірок, кавун, диня, баклажани, перець, квасоля), плодово-ягідні, сільськогосподарські та декоративні – загалом, більше 200 видів.

Шкоди завдають: личинки, німфи, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: личинки, німфи та дорослі особини локалізуються на нижньому боці листків, де проколюють епідерміс та висмоктують сік із клітин. Пошкоджені тканини жовтіють і відмирають. На багатьох культурах симптоми помітні і на верхній частині листків та проявляються у вигляді невеликих жовтих крапок, які з часом зливаються та утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). Зі збільшенням чисельності кліщів листки покриваються павутиною повністю. В результаті пошкодження культур погіршується процес фотосинтезу, листки жовтіють, ріст уповільнюється, пізніше вся рослина може загинути. На огірках і томатах лише 30% пошкодження поверхні листків може призвести до втрат врожаю (за масового розмноження врожайність знижується на 20-65%).

Розвиток: самки виходять зі стану спокою за температури +12…+14°С. Живлення і відкладання яєць розпочинається за температури повітря +16...+20°С. Звичайний павутинний кліщ проходить 5 стадій розвитку – яйце, личинка, дві стадії німфи та імаго. Самка відкладає округлі яйця (0.14 мм) на нижній бік листка. Ембріональний розвиток триває 3-5 днів. Личинки проходять три линьки, в т.ч. стадію пронімфи та дейтеронімфи, після чого перетворюютьсяна імаго. Залежно від гідротермічних умов, тривалість розвитку однієї генерації павутинного кліща становить від 7 до 25 днів. Оптимальними умовами для масового розмноження кліщів є суха, жарка погода (температура повітря +29…+30°С та вологість 35-55%). Температура понад +32...+35°С та вологість повітря понад 80-85% пригнічують розвиток шкідника, яйця гинуть, а плодючість самок знижується.

Плодючість: до 150 яєць (за оптимальних умов).

Кількість поколінь: до 20.

Зимуюча стадія: діапазуючі запліднені самки у тріщинах кори, щілинах теплиць, під опалим листям, рослинними рештками.

Заходи захисту: знищення рослинних решток і бур’янів, обробка препаратами: Антикліщ Про (7-10 мл), Інферно (50-60 г – додаткова дія за максимальних норм) на 8-10 л води.

---

БАШТАННА ПОПЕЛИЦЯ

Поширення: по всій території України.

Культури, які пошкоджує: баштанні (огірок, диня, кабачки, кавун, гарбуз), баклажани, перець та інші.

Шкоди завдають: личинки, дорослі особини (імаго).

Характер пошкодження: шкодить більш, ніж 330 видам рослин із 25 родин. Попелиці поселяються на найбільш ніжних частинах рослин – верхівкових пагонах і молодих листках, проколюють їх хоботком і вводять в тканини  виділення слинних залоз. В результаті цього тканини руйнуються. Листки, що були пошкоджені у більш пізній період, скручуються, зморщуються і часто опадають. Рослини, пошкоджені в період утворення плодів, скидають бутони та зав’язі. Як результат, втрати врожаю можуть сягати 20%. Місця живлення попелиць часто покриваються липкими цукристими виділеннями, на яких поселяються сажкові гриби. Утворений наліт порушує процеси фотосинтезу та  дихання, що призводить до ослаблення рослин. Крім цього, попелиці здатні переносити вірусні хвороби.

Розвиток: крилаті самки-розселювачки виходять із місць зимівлі та заселяють культури за температури повітря вище +12°С. Період розвитку одного покоління (від личинки до імаго) складає 9-12 діб. В теплицях, оранжереях і  парниках попелиця може розмножуватися протягом усієї зими. Оптимальні умови для розвитку баштанної попелиці – температура +16…+22°С та вологість 60-80%, в умовах закритого ґрунту – температура +23...+25°С, відносна  вологість повітря – 80-85%.

Плодючість: безкрила самка відроджує 40-60, крилата – 30-40 личинок.

Кількість поколінь: 9-15 (в закритому ґрунті – до 20).

Зимуюча стадія: безкрилі партеногенетичні самки та личинки на прикореневій частині бур’янів (молочаю, грициків, подорожника).

Заходи захисту: знищення бур’янів, обробка інсектицидами: Антиколорад Макс (1 мл на 3-5 л води), Антиколорад Макс + Тандем (2+10 мл на 6-10 л води), Ато Жук (1-1.5 мл на 3-5 л води), Ато Жук + Авангард Стимул (3+10 мл на 6-10 л води), Гудвін (1,5 мл на 3-5 л води), Гудвін + Авангард Гроу Аміно (5+10 мл на 10-15 л води), Жук OFF (1.5 мл на 3-5 л води), Колібріс (2-3 мл на 2-3 л води), Фас (2 мл на 3-5 л води).

---

ОСНОВНІ ХВОРОБИ



БОРОШНИСТА РОСА

Поширення: у відкритому ґрунті – в південних і центральних регіонах, у закритому – по всій території України.

Культури, які уражує: огірки, кавуни, дині, кабачки та інші гарбузові.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +25…+27°С та вологість 80-90%.

Симптоми: на листках з обох сторін з’являється білий або рожево-сірий наліт. Пізніше на ньому утворюються темні крапки – плодові тіла збудника. Уражені листки закручуються догори, засихають і легко розкришуються при  дотику. Наліт може проявлятися і на черешках, рідше – на плодах. Огірки, дині та кавуни уражуються двома різними збудниками. За розвитку першого на листках з’являється білий наліт, найчастіше з верхнього боку листків. Чорні  крапки (плодові тіла) в місцях ураження утворюються рідко. Патоген здебільшого поширений у північних регіонах. За ураження іншим збудником на рослинах утворюється рожево-сірий наліт з нижнього боку листка, на якому часто формуються плодові тіла. Поширений у південних регіонах. В центральних регіонах на одній рослині можуть одночасно поселитися два патогени. Шкідливість хвороби проявляється в тому, що на уражених рослинах формуються дрібні недорозвинені плоди, тому втрати врожаю в польових умовах можуть сягати 20-30%, а в закритому ґрунті – 50-60%.

Джерела інфекції: клейстотеції (плодові тіла) в рослинних рештках, уражені рослини під час вегетації.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, вирощування стійких сортів і гібридів, обробка фунгіцидами: Захисник (12-15 мл на 5 л води та 12-14 мл на 8-10 л води для закритого ґрунту), Інферно (30-50 г на 10 л води), Тройсет (20-25 г на 5 л води).

---

КОРЕНЕВІ ГНИЛІ

Поширення: по всій території України в закритому та відкритому ґрунті.

Культури, які уражують: огірки, кавуни, дині та інші овочеві.

Оптимальні умови розвитку: температура ґрунту +17…+18°С та підвищена вологість, надмірний полив, утворення ґрунтової кірки.

Симптоми: коренева система та стебло буріють і потоншуються, утворюється перетяжка, іноді з’являються симптоми мокрої гнилі. Сім’ядолі та молоді листки в’януть, рослини поникають і випадають. В окремих випадках за високої вологості на ураженій тканині може з’явитись білий наліт. На дорослих рослинах верхні листки жовтіють і поступово в’януть, коренева система некротизується та починає розкладатись, тому рослини легко висмикуються з  ґрунту.

Джерела інфекції: уражені рослинні решки та ґрунт, в якому зберігаються збудники.

Заходи захисту: уникнення надмірного поливу, недопущення утворення ґрунтової кірки, замочування кореневої системи розсади в робочому розчині препарату АС-Селектив (10 мл на 1 л води) або полив ґрунту після висаджування розсади – Енергодар (15-30 мл на 10 л води).

---

НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА (ПЕРОНОСПОРОЗ)

Поширення: по всій території України.

Культури, які уражує: огірки, рідше – дині, кабачки.

Оптимальні умови розвитку: температура повітря +15…+20°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: на верхньому боці листків утворюються кутасті жовті плями, які згодом стають коричневими, поступово збільшуються в розмірах і зливаються. В місцях плям з нижнього боку листків з’являється сірувато-фіолетовий  наліт. Уражені листки зморщуються, засихають, буріють, стають крихкими та опадають, а за підвищеної вологості – гниють (особливо при вирощуванні рослин в закритому ґрунті). За інтенсивного розвитку хвороби рослини можуть  повністю загинути, втрати врожаю сягають від 30 до 100%.

Джерела інфекції: ооспори в рослинних рештках, уражене насіння, в якому зберігається грибниця патогена.

Заходи захисту: знищення рослинних решток, вирощування стійких сортів і гібридів, обробка фунгіцидами: Віоліс* (20-25 мл на 5-8 л води), Гарт* (20-25 г на 5-8 л води), Енергодар (25-30 мл на 5 л води), Тройсет (20-25 г на 5 л води), Цілитель (25-30 г на 5 л води).

---